Мирослава Кім розповіла, як і для кого започаткувала практикуми з української мови Solovei.

dsc_1744-1dfghjk

Початок

Я – україномовна щебетуха з неймовірною швидкістю мовлення й невсипущою енергією. Маю кваліфікації педагога й психолога, працювала як освітянин на державній службі й приватно, потім у комерційних структурах, була методистом, тренером, вчителем, поетом, рукодільницею, мамою і навіть баяністкою. Згодом започаткувала власний бізнес (мій перший проект – це бренд MirakiM – в’язані гачком сукні ручної роботи для маленьких і великих принцес). Я – «рання пташка», тайм-менеджер і міністр культури у своїй родині.

Люди започатковують бізнес із двох причин: або через красиву мрію, або з певних особистих мотивів. Solovei народився саме через особисте. Після декретної відпустки я чітко усвідомила, що мені бракує слів для влучного, дотепного чи лаконічного висловлювання. Я послуговувалася мінімальним лексиконом, могла багато-пребагато говорити тільки на тему дитячих розвивалок, грудного вигодовування й вікової психології – загрузла в «мовній зоні комфорту» (сама собі придумала такий термін, бо в усіх галузях життя зона комфорту є, з неї «витягують» охочих, то чому б і не застосувати цей термін принагідно до мовлення?). Така собі материнська профдеформація була. Це жахіття! Вирішила, що треба тренувати мовлення й мозок, а не лише тіло. Але мене не влаштовували ні курси, де пишуть диктанти, ні тренінги, де борються зі страхами публічних виступів. Я хотіла «розговоритися». Оскільки в Києві, як виявилося, ніхто не береться розвивати усне мовлення охочих, втілення «Соловейка» стало необхідністю для мене й схожих на мене людей. Таких виявилося чимало.

До практикумів одразу приєднались друзі, які усвідомили таку саму проблему у своєму мовленні. Зараз мовні практикуми Solovei відчинили двері для всіх, хто хоче покращити свою українську. Незалежно від рівня. З-поміж «соловейків» – люди, які щебечуть українською з дитинства, однак є і ті, хто перейшов на солов’їну з інших мов і потребує сприятливого оточення й передусім практики.

solovei_talk_v5tsitata-1

Як це виглядає

Наразі ми розробили універсальний практикум для аудиторії різного віку. Практикум складається з восьми занять. Кожне заняття – окрема тема. Відпрацьовуємо найпоширеніші помилки, визначаємо русизми, калькування; вчимось правильно відмінювати числівники; насичуємо мовлення епітетами, синонімами, приказками; обговорюємо фразеологізми й добираємо влучні українські відповідники для поширених фраз, які ми просто звикли калькувати з російської…  Наприклад,  у нас не «чорти водяться в тихому омуті», а тиха вода греблю рве; а той, хто «в трьох соснах заблудився», на коні їде і коня шукає. До всього, у межах курсу проводимо заняття з покращення дикції та артикуляції. А ще вдосконалюємо ділове мовлення, даємо раду варваризмам (приходьте і дізнайтеся, що це таке).

Також ми інколи проводимо міні-практикуми з різної тематики тривалістю дві години. І після Нового року в нас заплановані курси для діток і підлітків, а також тренінги для людей різних професій – вчителів, продавців, тренерів, журналістів, теле- та радіоведучих. І корпоративні практикуми на замовлення компаній.

Аудиторія

Наша аудиторія – це люди, які знають і люблять українську мову, послуговуються нею в повсякденні й мають непереборне бажання говорити якісніше, чистіше, доречніше. Люди, які читають книжки й дивляться фільми українською, хто має в пасивному словесному арсеналі багато-багато засобів, але не використовує всього розмаїття калинової. Це ті, в кого у підсвідомості ховаються знайомі з дитинства приказки й прислів’я, але хто хоче їх переселити на кінчик язика, звідки гарні українські вислови злітатимуть автоматично. Ті, кому треба чи хочеться говорити багато у зв’язку з роботою чи для навчання, чи для повсякденного життя. Ті, хто повністю ідентифікує себе як високоосвіченого українця. Це небайдужі, активні, працьовиті, соціально відповідальні люди. От такі до нас і приходять. Ще й діток приведуть у прийдешньому році.

dsc_0178

Слухачі просто дивовижні! У багатьох є власні проекти, спрямовані на розвиток України, її культури. Були багатодітні матусі і вагітнятка, бабусі, держслужбовці, журналісти, психологи, IT-вці, танцюристи, офіціанти, продавці, будівельники, бухгалтери, письменники, аналітики й навіть українські філологи! Дуже тішить їхнє бажання вчити рідну мову, поглиблювати знання, покращувати себе й оточення. Цікаві історії відбуваються мало не на кожному занятті – ми ж складаємо на ходу вірші й придумуємо собі героїв. Найчастіше згадуємо випадок, коли розбиралися зі словами «небіж» і «небіжчик». На питання викладача «Чим вони відрізняються?» один наш слухач Валерій кинув ремарку, що «інколи – нічим». До його тонкого почуття гумору ми тоді вже звикли й добряче посміялися.

Весь практикум коштує 2000 грн. Тобто за двогодинне заняття – лише 250 гривень. Дешевших майстер-класів на будь-яку тему від бухобліку до смм-менеджменту в Києві не знайти. Чи українська мова повинна коштувати менше – питання дискусійне.

Мовні проблеми українців

Найчастіше це дієприкметники активного стану, які не властиві українській мові. Наприклад, «діючий» – ми часто кажемо саме так, але замість «діючі особи» треба вживати «дійові особи», замість «діючий закон» – «чинний», а «діючий принцип» – то взагалі «принцип, що діє або працює». Також часто помиляємось із ступенями порівняння прикметників.  В українській мові є «гарний», «кращий» та «найкращий» і «великий», «більший» та «найбільший». А натомість чуємо «гарний», «лучший» та «самий кращий» і «самий більший». А про помилки у фразеологізмах і прислів’ях говорити можна нескінченно.

Змішування мов існує не тільки у формі українсько-російського суржику. Таке явище є ще й в інших народів. Моя думка з приводу суржика, як в класика щодо зірок, – якщо це є, отже, комусь потрібно. Ми на курсах не рафінуємо мову, не вилизуємо її до літературного блиску. Ми показуємо, що у нас є і суржик, і діалектизми, і сленг, і запозичення. Але є і норми. Все має право на існування, але нормами треба керуватися, принаймні, знати їх. Головне, кожному розібратися в доречності суржика на телебаченні й радіо, в діловому мовленні і ЗМІ, у політиці та публічних виступах, на тренінгах чи на уроках у школі. Думаймо про наслідки вживання і про власну мовну поведінку!

Читайте сучасних українських письменників, читайте наших класиків, дивіться фільми в якісному перекладі, вибирайте сайти з україномовними версіями і більше спілкуйтесь рідною мовою. Практика і досвід – наше все!