Після виходу на пенсію легендарний керівник «Дженерал електрик» Джек Велч вирішив поспілкуватися з менеджерами з усього світу. Під час конференцій у різних країнах — від Мексики до Китаю — десятки тисяч керівників атакували його запитаннями. Як звільнити працівницю, яка усім подобається, але погано виконує роботу? Відповідь на яке одне запитання під час співбесіди може найкраще охарактеризувати кандидата? Як отримати підвищення? Чому варто по-різному винагороджувати людей на однакових посадах?

Відповіді Джека Велча, а також реальні історії про його правильні рішення й помилки лягли в основу книжки «Переможець», яку він написав у співавторстві з дружиною Сьюзі Велч.

Українською книга виходить у видавництві «Наш Формат». Ми публікуємо уривок з неї.

Одного дня ви станете лідером. У понеділок ви робите звичні справи, насолоджуєтеся роботою, працюєте над проектом, жартуєте з колегами про життя та роботу, а також пліткуєте про те, яким пришелепкуватим буває керівництво. У вівторок ви самі стаєте цим керівництвом. І ось ви вже бос.

Несподівано все здається інакшим. Лідерство вимагає певної поведінки та ставлення, і для багатьох людей — це дебют у їхній роботі.

До того, як ви станете лідером, ваш успіх полягає в саморозвитку. Коли ви стаєте лідером, успіх полягає в розвитку інших.

Безперечно, існує чимало способів стати лідером. Щоб зрозуміти, що лідери бувають різними, погляньте лише на розкутого та прямолінійного Герба Келлехера, який понад тридцять років очолював авіакомпанію «Саутвест ейрлайнз» (Southwest Airlines), та Білла Ґейтса, тихого новатора «Майкрософту» (Microsoft). У політиці зверніть увагу на Черчилля та Ґанді. У футболі — на Ломбарді та Белічика.

Кожен із них може навести вам власний перелік лідерських «правил».

Особисто я можу назвати вісім. Коли я їх використовую, то не сприймаю як правила. Це радше спосіб правильного управління.

Чим займаються лідери

  1. Лідери невпинно вдосконалюють свою команду, використовуючи кожну зустріч як можливість оцінити, навчити працівників та сформувати в них упевненість у собі.
  2. Лідери повинні переконатись у тому, що люди не лише розуміють їхні погляди, а й живуть ними.
  3. Лідери ставлять себе на місце кожного працівника, поширюючи позитивну енергію та оптимізм.
  4. Лідери встановлюють довіру і відвертість, прозорість і повагу.
  5. Лідери мають сміливість ухвалювати непопулярні рішення і довіряють своїй інтуїції.
  6. Лідери досліджують та випробовують, проявляючи при цьому допитливість зі скептицизмом, щоб переконатись у тому, що на їхні запитання відповідають діями.
  7. Лідери надихають на ризик і навчають власним прикладом.
  8. Лідери тріумфують.

Щоденний компроміс

Перш ніж розглянути кожне правило детальніше, необхідно згадати парадокси. Лідерство насичене ними.

З давніх часів відомий парадокс «коротко- та довгострокової орієнтації», як у запитанні, яке мені завжди ставлять: «Як я можу керувати квартальними результатами і водночас забезпечувати належний розвиток мого бізнесу на перспективу п’яти років?». Я відповідаю: «Візьміться за роботу».

Річ у тім, що в короткостроковій перспективі керівником може стати будь-хто, просто необхідно витиснути зі справи все можливе. І будь-хто зможе керувати в довгостроковій перспективі, лише необхідно й далі думати наперед. Ви стали лідером, тому що хтось повірив у те, що ви можете водночас забезпечувати короткостроковий результат та думати наперед. Вони побачили у вас людину з достатнім розумінням, досвідом та суворістю, щоб збалансувати суперечливі вимоги поточних і віддалених результатів.

Щоденне балансування і є справжнім лідерством.

Погляньте на правила 3 і 6. Одне стверджує, що ви маєте випромінювати позитивну енергію та оптимізм і демонструвати працівникам рішучість. Інше — що ви мусите постійно ставити питання своїм працівникам та не приймати нічого зі сказаного як належне.

Або ж розгляньте правила 5 і 7. Одне каже, що ви повинні діяти як бос, утверджуючи свою владу. Інше — що ви маєте визнавати помилки й підтримувати людей, які приймають ризики, особливо коли вони зазнають невдач.

Життя було б значно легшим, якби управління зводилося до переліку простих правил, але цій справі властиві парадокси. Це частина задоволення від управління, незважаючи на те, що йдеться про щоденне випробування. Коли вже все сказано та зроблено, це абсолютно новий шанс стати кращим у тій справі, де ви ніколи не досягли б ідеалу. Ви можете лише віддати їй усе, що маєте. І ось як це зробити.

Правило 1. Лідери невпинно вдосконалюють свою команду, використовуючи кожну зустріч як можливість оцінити, навчити працівників та сформувати в них упевненість у собі.

Вам слід зосередити максимальну кількість свого часу й енергії на трьох завданнях, якщо ви направду бажаєте стати справжнім лідером.

  • Ви маєте оцінювати працівників, щоб переконатися, що правильні люди перебувають на потрібних місцях, щоб підтримувати та просувати їх далі й звільняти тих, хто не відповідає вимогам.
  • Ви повинні проводити тренінги, спрямовуючи, критикуючи та допомагаючи людям у будь-який спосіб підвищити продуктивність.
  • І врешті-решт, вам слід сформувати в працівників упевненість у собі, підбадьорюючи їх, турбуючись про них та забезпечуючи їм визнання. Упевненість заряджає енергією, додає вашим працівникам мужності, щоб зібратися з силами, піти на ризик та домогтися здійснення своєї мрії. Це паливо для успішних команд.

Правило 2. Лідери повинні переконатись у тому, що люди не лише розуміють їхні погляди, а й живуть ними.

По-перше, говоріть максимально зрозуміло. Мета не може бути водночас благородною та невизначеною. А завдання не можуть бути такими розмитими, що їх неможливо виконати. Ваш напрямок має бути настільки зрозумілим, що коли ви зненацька розбудите серед ночі одного з ваших працівників і запитаєте: «Яка наша мета?», він зможе легко відповісти в напівсонному заціпенінні: «Ми повинні продовжувати вдосконалювати наш сервіс для індивідуальних підрядників та розширювати наш ринок, наполегливо залучаючи дрібних оптовиків».

Однією з найпоширеніших проблем в організаціях є те, що керівники описують концепцію найближчим колегам, тож її першочергове значення ніколи не доходить до рядових працівників. Пригадайте ситуації, коли ви стикалися з грубими чи роздратованими працівниками в дорогих універмагах або коли якийсь спеціаліст кол-центру компанії, що обіцяє вам швидкість та зручність, перемикав ваш дзвінок у режим очікування. Так чи інакше, вони не чули про місію, можливо, через те, що їм про неї говорили не надто голосно чи часто. Або ж їхні грошові винагороди були невідповідними.

Якщо ви хочете, щоб працівники жили і дихали концепцією, «покажіть їм гроші», не важливо, буде це заробітна платня, премії або визнання.

Правило 3. Лідери ставлять себе на місце кожного працівника, поширюючи позитивну енергію та оптимізм.

Настрій керівника завжди передається іншим. Ви бачили такі ситуації сотні разів. Оптимістично налаштований керівник, який щодня перебуває в доброму гуморі, врешті-решт створює команду… оптимістично налаштованих людей з позитивним сприйняттям. Песимістичні зануди збирають навколо себе нещасну масу таких, як вони.

Нещасним працівникам набагато складніше досягати успіху.

Ви повинні активно показувати: немає нічого неможливого, проблеми можна подолати. Іншими словами, ви маєте вилізти зі свого кабінету та поставити себе на місце кожного працівника, цікавлячись тим, що вони роблять та як досягають результатів, адже ви намагаєтеся підкорити цю вершину разом.

Правило 4. Лідери встановлюють довіру і відвертість, прозорість і повагу.

Ваші працівники завжди мають бути обізнані зі своїми позиціями в компанії за рівнем продуктивності. Вони повинні знати, як ідуть справи. Новини не завжди бувають хорошими, наприклад, неминучі звільнення, і будь-яка нормальна людина не захоче про це повідомляти. Але вам слід боротися з бажанням пом’якшувати чи применшувати значення тяжких повідомлень, інакше ви заплатите за це впевненістю та енергією вашої команди.

Пам’ятайте: отримавши посаду керівника, ви не здобули корони, вам дали відповідальність, щоб виявити найкращі риси в інших людях. Для цього ви мусите завоювати довіру працівників. І доки ви будете демонструвати відвертість, вони вас поважатимуть і залишатимуться відданими.

Правило 5. Лідери мають сміливість ухвалювати непопулярні рішення і довіряють своїй інтуїції.

Незалежно від того, де ви працюєте, час від часу вам доводиться ухвалювати жорсткі рішення — звільняти людей, скорочувати фінансування проекту або закривати фабрики.

Вочевидь, така дилема породжує скарги та опір. Ваше завдання — вислухати, пояснити ситуацію і рухатися вперед. Не зупиняйтеся та не піддавайтеся на лестощі. Вас обрали лідером не для того, щоб перемогти в конкурсі популярності, а щоб вести за собою людей. Не висувайте свою кандидатуру на посаду керівника. Вас уже обрали.

Вас зробили лідером тому, що ви бачите більше й частіше маєте рацію. Слухайтеся свого внутрішнього чуття. Воно підкаже вам, що робити.

Правило 6. Лідери досліджують та випробовують, проявляючи при цьому допитливість зі скептицизмом, щоб переконатись у тому, що на їхні запитання відповідають діями.

Коли ви стаєте лідером, ваша робота — запитувати. Кожна розмова, яка передбачає ухвалення якогось рішення, пропозиції чи розгляду ринкової інформації, повинна заповнюватися питаннями на зразок «Що як?», «Чому б ні?» та «Як це трапилося?».

Якщо ви не впевнені, що ваші питання і побоювання було взято до уваги, це не зараховується.

Я зрозумів, що люди не люблять випробні процеси. Дуже прикро, коли ви вірите в продукт, маєте гарну його презентацію і заходите до кабінету лише для того, щоб керівник своїми питаннями розірвав її на частинки.

Але це робота. Ви хочете отримувати значущіші та кращі рішення. Для цього вам знадобляться запитання, здорова дискусія, рішення та дії.

Правило 7. Лідери надихають на ризик і навчають власним прикладом.

Успішні компанії використовують ризик та навчання.

Якщо ви хочете, щоб ваша команда експериментувала та розширювала своє сприйняття, почніть із себе. Подумайте про ризик. Ви можете створити культуру, яка вітає прийняття ризику, дає змогу вільно визнавати власні помилки та говорити про те, які висновки ви з цього зробили.

Вам не треба повчати або надто засмучуватися через помилки. Насправді, що більше гумору та безтурботності ви продемонструєте, то більше людей зрозуміє, що помилки — це не кінець світу.

Стосовно навчання, знову ж таки, почніть із себе. Те, що ви бос, не означає, що ви джерело всіх знань. Щоразу, коли я дізнавався про кращий спосіб управління, який застосовували інші компанії, я йшов у «ДжЕ» та звертав увагу працівників на це.

Правило 8. Лідери тріумфують.

Святкування дає змогу людям почуватися переможцями і створює атмосферу визнання та позитиву. Уявіть собі команду, яка здобула перемогу на щорічному чемпіонаті з бейсболу та яку не облили шампанським. Це просто нереально! Так, зараз компанії постійно виграють, тому не лінуйтеся, принаймні жестом, вітати працівників.

Робота займає надто велику частину нашого життя, щоб не визнавати моменти досягнень. Візьміть стільки, скільки зможете. Перетворіть цю ситуацію на значну подію. Якщо ви цього не зробите, ніхто не зробить.

***

Не існує жодних легких шляхів, щоб стати лідером. На жаль.

Лідерство — це випробування, це балансування на межі, це відповідальність та тиск.

І все ж таки грамотне управління існує, і воно може бути будь-яким. Лідери бувають тихими і помпезними, розважливими й імпульсивними. Деякі ставляться до своїх працівників досить жорстко, інші — поблажливіше. З першого погляду вам може бути складно назвати риси, що об’єднують таких керівників.

Ви, безперечно, помітите, що в основі їхньої поведінки — пристрасна турбота про своїх працівників, їхнє зростання та успіх. І ви побачите, що вони самі почуваються комфортно на своєму місці.

Вони справжні, сповнені щирості та чесності, оптимізму та людяності.

Мене часто запитують, лідерами народжуються чи стають. Я зазвичай відповідаю, що і те й інше є істиною. Деякі характеристики, як-от IQ та енергія, здається, закладені від народження. Інші лідерські якості, наприклад упевненість у собі, ви здобуваєте на руках у матері, у школі, у навчанні і спорті. А потім, на роботі, ви навчаєте інших за допомогою циклічного досвіду: ви пробуєте щось зробити, вам це не вдається, ви робите висновки; або ж ви робите все як слід, здобуваєте впевненість, щоб зробити це знову, але значно краще.

Для більшості з нас лідерство приходить в один прекрасний день, коли ми стаємо босом, і тоді правила змінюються.

Раніше ваша робота була орієнтована на вас. А тепер — на інших людей.