Домашнє насильство – складна тема для України, говорити про яку вголос почали лише нещодавно. За даними доповіді «Безпека та правосуддя в Україні» Програми розвитку ООН, 60% жінок регулярно страждають від фізичного насилля. Левова частка випадків відбувається вдома.

Це проблемна тема не лише через відсутність  законодавчої бази, а й через суспільні стереотипи. Починаючи з «б’є – значить любить» і закінчуючи прийняттям побиття дітей у виховних цілях.

До цього можна додати й суспільну байдужість: сусідів, які «нічого не чують», вважаючи, що таким чином поважають особисте життя тих, хто поруч, вихователі чи вчителі, які не зважають на синці дитини.

Домашнє насильство існує в усіх без винятку соціальних групах і не залежить від рівня життя, освіти чи обсягу доходів. Більшість випадків домашнього насильства замовчуються через відсутність довіри до правоохоронних органів та брак ефективних механізмів роботи і законодавчих інструментів.

У листопаді традиційно стартує інформаційна кампанія «16 днів проти гендерно-обумовленого насильства». Перші здобутки в боротьбі з домашнім насиллям в Україні все ж таки є.

Від червня функціонує поліцейська мережа протидії насильству «ПОЛІНА». Пілотна програма запущена в Дарницькому районі Києва, Малиновському районі Одеси та у Сєверодонецьку Луганської області.

«Насильство в суспільстві починається з насилля в родині. Якщо ми не зможемо знайти цей корінь, ми не зможемо рухатися далі, — вважає Анастасія Дєєва, заступниця міністра внутрішніх справ України з питань європейської інтеграції. – Якщо ми не зрозуміємо, що домашнє насильство не має ховатися за стінами, що на це повинна реагувати поліція як перша ланка, прокуратура та судова система, ми не зможемо подолати це явище».

Групи «ПОЛІНИ» формуються з різних підрозділів поліції. Мережа працює за закритим циклом, коли саме поліція співпрацює з усіма іншими сторонами – операторами 112,  патрульною поліцією та соціальними службами. Для надання  постраждалим комплексної допомоги – соціальної, медичної чи психологічної – можуть залучатися й інші партнери. Зокрема йде активна робота з гарячою лінією «Ла-Страда». Така співпраця допомагає виявити слабкі місця мережі.

«Ми розуміємо, що в поліції не може відбутися одне клацання, й усі одразу стануть гендерно чутливими, зрозуміють, у чому проблема, і почнуть належним чином реагувати на домашнє насильство, — продовжує Анастасія Дєєва. — Ні, ми розуміємо, що це робота, яка має відбуватися щодня, що це робота, яка має планомірно змінювати культуру взаємовідносини між людьми та поліцією. Це система, яка допомагає правильно навчати правоохоронців реагувати на домашнє насильство».

Незважаючи на те, що «ПОЛІНА» працює лише декілька місяців і на порівняно невеликий території, вже можна подивитися перші цифри. Анастасія Дєєва стверджує, що кількість звернень зросла. З одного боку – негативне явище, з іншого – це говорить про довіру до поліції.

За понад чотири місяці надійшло 1451 звернення. На ці виклики було здійснено 1411 виїздів мобільних груп, в 91 з яких брали участь працівники соціальних служб. За результатами роботи було складено 419 адміністративних протоколів та винесено 186 офіційних попереджень, проведено 363 профілактичні бесіди, прийнято 480 заяв від потерпілих, а також порушено 22 кримінальні провадження проти кривдників.

За статистикою, 85% потерпілих – жінки, 11% — чоловіки, 6% — діти.

До кінця року «Поліна» розростеться на ще три локації – Новокадицький район у Дніпрі, Суворівський район в Одесі та Лівобережний район у Маріуполі. У першому кварталі наступного року поліцейська мережа протидії домашньому насильству буде працювати в Києві, Львові та Хмельницькому.

Повідомити про домашнє насилля можна на гарячу лінію «Ла-Страда» 116 123.

Свежие темы: