З нагоди Дня боротьби з онкологією Inspiration family — об’єднання трьох організацій у сфері онкології — Cancel/R, Souls Sisters та ГО «Квант», запускає одразу декілька проектів — «Перший Форум онкопацієнтів. Знаю. Дію та Живу», який відбудеться 3 лютого у Києві, а також картки «Що можна, а що не слід говорити людині у якої діагностували рак». Їхня мета —  полегшення діалогу між онкохворими та їх родичами і друзями.

Причина створення таких карток — страх людей перед онкологією.

«Люди бояться самого слова «рак», їм страшно читати про це, чи вимовляти слово вголос. Люди, які нас оточують, не знають, як правильно підтримати онкохворого, а ми мовчимо про хворобу і не даємо змогу навчитись цьому. Для покращення стосунків необхідний діалог. Але ніхто не написав інструкцію: «Як розмовляти з людиною у якої рак», і ми вирішили це виправити», — говорить Інеса Матюшенко, співзасновниця проектів Cancel/R та Inspiration family.

Організатори запевняють, що всі фрази взяли з власного досвіду. «А це лікується?», «Це трапилося з тобою, тому що ти багато ображалася і не насолоджувалась життям»,  «Не переживай, все буде добре», — чув кожен, кому поставили діагноз «рак».

«Як бачимо, в цих карточках піднімається дуже непроста,  але з тим і важлива тема комунікацїї онкологічного пацієнта зі своїм оточенням. Чому непроста? Тому що дійсно дуже важко осягнути, що відчуває людина, яка зіткнулася з онкологічним діагнозом. І ще складніше — підібрати потрібні і вірні слова, які б могли її заспокоїти. Чому ця тема важлива? Тому що саме ці слова можуть вплинути на емоційний стан людини, яка опинилася сам на сам із своєю хворобою і надати їй сили, енергії та впевненості у боротьбі з раком, — розповідає Ія Слабінська – онкопсихологиня, психологиня клініки ізраїльскої онкології «Лісод», спікерка Першого форуму онкопацієнтів. — Під час своєї роботи я чую багато історій, пов’язаних зі складнощами спілкування між пацієнтом та його оточенням. З одного боку пацієнти розповідають про те – скільки болючого та образливого їм, на жаль, не так рідко доводиться чути від тих, хто з ними спілкується, з іншого боку – люди, які оточують пацієнта визнають, що їм бракує потрібних слів у спілкуванні і їм самим буває лячно.  І дехто з останніх навіть вирішує уникати, по можливості, спілкування з пацієнтом, щоб не створювати собі і йому зайві проблеми.

Але ми розуміємо, що уникання –  це не вихід. Бо, на жаль, абсолютно кожен може опинитися на місці пацієнта  в майбутньому, і він би точно не хотів, щоб ті, що раніше були поруч, залишили б його через брак слів і власні страхи.

Ці картки – поки що малесенька, але дуже важлива спроба донести потрібні слова до оточення пацієнта. І я знаю точно, що за кожною карткою стоїть особиста історія боротьби, сумніву, розчарувань та радощів того, хто її готував. Також впевнена, що дівчата з  «Inspirational Family» продовжуватимуть розмову на цю важливу тему і в майбутньому».