У видавництві #книголав вийшла друга частина відомої книги — «Казки на ніч для дівчат-бунтарок 2».

Італійські авторки Елена Фавіллі та Франческа Кавалло у вже звичному та характерному стилі перетворили реальні історії на правдиві казки. До проекту залучили 70 ілюстраторок, які працювали у різних стилях та переосмислили портрети відомих особистостей і представили їх в абсолютно новому образі.

До другої частини увійшли такі відомі особистості: співачка Бейонсе, акторка Софі Лорен, письменниця Дж. К. Ролінґ, танцівниця Айседора Дункан, канцлерка Анґела Меркель, телеведуча Опра Вінфрі та багато інших.

ОПРА ВІНФРІ
ТЕЛЕВЕДУЧА, АКТРИСА І БІЗНЕСВУМЕН

Була собі маленька дівчинка, яка брала інтерв’ю у ворон та у своїх ляльок, зроблених із кукурудзяних качанів. А ще вона так гарно декламувала Біблію, що її називали Проповідницею.

Звали дівчинку Опра, і вона обожнювала говорити, але ніхто в сім’ї не хотів її слухати. Мама відмахувалась від неї і казала: «Замовкни! У мене немає на тебе часу». А бабуся ще й забороняла дівчинці плакати, навіть коли лупцювала її. «Люди подумають, що ти слабачка», – казала вона.
Однак тримати все в собі було нестерпно.

Опра шукала можливості виговоритися і людей, готових її слухати. Спершу вона відвідувала шкільний гурток красномовства, потім отримала роботу на місцевій радіостанції і зрештою стала співведучою новин на одному з балтиморських телеканалів.

Її сім’я та друзі дуже за неї раділи. Але глибоко в душі Опра не була певна, що працювати ведучою новин – це те, що вона любить найдужче. Її звільнили з програми і запропонували вести ранкове ток-шоу, що мало низький рейтинг. Опрі здавалося, що її кар’єрі настав кінець. Та невдовзі під час інтерв’ю з продавцем морозива проявився її найбільший талант. Глядачі полюбили її ток-шоу, бо вона справді уважно слухала своїх гостей. Коли ті плакали, вона відчувала їхній смуток. Коли злилися – розуміла їхній біль. А коли вони раділи, вона сміялася разом із ними.

Опра стала королевою ток-шоу. Згодом вона почала працювати на національному телебаченні, запустила власний телеканал, стала мультимільярдеркою та однією з найщедріших філантропок в історії.

БЕЙОНСЕ
СПІВАЧКА, КОМПОЗИТОРКА І БІЗНЕСВУМЕН

Бейонсе було шість років, коли її тато почав продавати квитки, щоб усі охочі могли прийти до них додому й подивитись, як танцює і співає його донька. Коли Бейонсе сказала мамі, що разом із друзями хоче створити гурт, та відповіла: «Добре. Я пошию вам костюми». Так народився Destiny’s Child.

Бейонсе стала королевою гурту. Вона була цілеспрямована, зосереджена і завжди хотіла якнайбільше дізнатися про кожен аспект музичної індустрії.

Спочатку її менеджером був тато. Але згодом дівчина вирішила, що хоче сама розпоряджатися своєю кар’єрою. Її прикладом для наслідування була Мадонна, відома співачка та композиторка. Як і Мадонна, Бейонсе не хотіла просто стати популярною співачкою – вона прагнула випромінювати силу й енергію. І досягла цього.

Пісня за піснею, альбом за альбомом, концерт за концертом – Бейонсе прокладала власну стежину і надихала безліч людей у всьому світі. Вона співала про свободу, кохання, незалежність та біль: і про особистий біль, і про соціальну несправедливість. Бейонсе надихнула мільйони темношкірих жінок пишатися своєю культурою, своїм походженням і своїм унікальним стилем.

Коли Бейонсе запросили виступити під час перерви між таймами Суперкубка США з американського футболу, наймасштабнішої спортивної події в Америці, вона вийшла на стадіон, ведучи за собою армію танцівниць, і всі вони були одягнені в чорне. Вона виконала запальну пісню Formation – справжній гімн силі темношкірих – перед сотнею мільйонів глядачів.

Нині Бейонсе вважається найвпливовішою поп-зіркою сучасності у цілому світі.

ЕЛЕОНОРА РУЗВЕЛЬТ
ПОЛІТИКИНЯ

Жила собі серйозна дівчинка на ім’я Елеонора Рузвельт.

Ще в підлітковому віці Елеонору відрядили до школи в Лондон. Там вона познайомилася з неймовірною вчителькою Марі Сувестр. Пані Сувестр прагнула, щоб Елеонора вміла думати своєю головою, була вільною і незалежною. Елеонора вчилася у неї впродовж трьох років, а потім мусила повернутися додому, бо бабуся хотіла, щоб вона одружилася.

Повернувшись до Сполучених Штатів, Елеонора познайомилася з чоловіком, який також мав прізвище Рузвельт. Звали його Франклін Делано. Вони одружились, але невдовзі Франклін заразився поліомієлітом.

Через недугу йому паралізувало нижню частину тіла, проте Елеонора не дозволила чоловікові відмовитися від своїх мрій. Заручившись її наполегливістю та підтримкою, він став президентом США.

У ролі першої леді Елеонора виголошувала промови, подорожувала Сполученими Штатами і відстоювала права людини. Вона вірила, що всі люди народжуються вільними й рівними у своїй гідності та правах, і мала рішучі наміри пропагувати ці права у якомога більшій кількості країн.

Після смерті чоловіка Елеонору призначили представницею США в Організації Об’єднаних Націй. Вона очолила Комісію ООН з прав людини та ініціювала створення одного з найважливіших документів 20 століття – Загальної декларації прав людини.

Цей чудовий документ спонукав уряди ухвалювати закони, які захищають людське життя, а громадян – не боятися діяти, коли їхні права утискають. Завдяки Елеонорі та невтомній праці багатьох представників і представниць з усього світу свобода, рівність, гідність, повага і безпека стали спільними цілями для всіх людей і всіх націй.