«Будь берегинею багаття, на якому згорить патріархат», «Чоловічі потреби — чоловічі проблеми», «Краще побажай їй самореалізації», «Ніт значить ніт» — з такими та ще сотнями інших плакатів 8 березня на Михайлівську площу вийшли учасниці й учасники Маршу за права жінок.

Головна вимога Маршу — ратифікація Стамбульської конвенції, яка криміналізує насильство щодо жінок та домашнє насильство.

«Ми хочемо змусити державу почути про наші проблеми, ратифікувати Стамбульську конвенцію та зменшити кількість насильницьких злочинів, забезпечивши належну реакцію правоохоронних органів та захист жертв», — заявили організатори заходу.

Україна підписала Стамбульську конвенцію ще у 2011 році, проте вона досі не ратифікована Верховною Радою, а насильство щодо жінок часто ігнорується поліцією.

Разом із Маршем на Михайлівську площу вийшли і прихильники патріархату з плакатами «Бог, батьківщина, патріархат» та «Ні – Стамбульській конвенції». Вони намагалися перекричати організаторів маршу лозунгами «Фемінізм і рівноправ’я лікуються» та «Патріархат — основа нації».

На питання, чому вони виступають проти Стамбульської конвенції, прихильники традиційних цінностей не змогли відповісти нічого осмисленого, лише вкотре заводили шарманку про те, що аборти – це вбивство, а жінка — берегиня.

Крім них на акцію прийшли  представниці «Срібної троянди», одягнені у жалобний одяг. Активістки несли труну з написом «Фемінізм». За їхніми словами, вони прийшли сюди поховати фемінізм і жодну з акцій не підтримують.

Очолили колону Маршу близько 20 жінок із мітлами в руках, одягнених у фіолетові плащі та відьомські капелюхи. 

«Ми прийшли сьогодні, щоб вимести патріархат із вулиць Києва», — зазначила одна з учасниць перформансу.

У Марші взяли участь близько двох тисяч людей — представниці та представники різних організацій, із різними плакатами і вимогами, головне, що їх об’єднує, — бажання посилити голос жінок у суспільстві.

Марш вирушив із Михайлівської площі до Майдану Незалежності, а звідти — до Поштової площі. З міркувань безпеки колона була оточена поліцією та Нацгвардією, контрактивісти кілька разів намагалися пробитися всередину колони, але їх вчасно затримали.

«Я мрію про той день, коли ми зможемо вільно йти вулицями Києва 8 березня і заявляти про свої права. Коли після маршу не треба буде ховати усю фематрибутику та їхати додому з кількома пересадками, змінюючи маршрут, аби на тебе не напали»,  — розповіла одна з учасниць Маршу.

Активістки та активісти під час ходу скандували: «Моє тіло — моє діло», «Квіти — клумбам, права — жінкам», «Ми різні, але ми рівні» та «Кухня і мода – це не свобода».