купити рекламу

Україна — одна з перших країн, яка офіційно визнала фемінітиви у правописі, а тепер і ввела у вжиток у кадровій документації. Якщо деякі мови (наприклад, англійська) позбавлені гендерної забарвленості, то іншим доводиться ще визначатися щодо фемінітивів. Це найпростіший інструмент, який допомагає жінкам стати більш видимими у суспільстві.

Лише  у березні 2019 року фемінітиви офіційно дозволили використовувати у Франції. У країнах колишнього СРСР таке поняття взагалі відсутнє.

У серпні Міністерство розвитку економіки офіційно дозволило використовувати фемінітиви у назвах професій в кадровій документації. Відповідний наказ очільника міністерства Ігоря Петрашка з’явився на сайті відомства 25 серпня 2020 року. Цей наказ дозволяє за бажання жінки під час внесення інформації про назву роботи в кадрову документацію окремого працівника використовувати фемінітиви. Такі зміни працюватимуть згідно зі змінами до українського правопису, схваленого Кабміном у травні 2019 року.

«Професійні назви робіт наводяться у чоловічому роді, окрім назв, які застосовуються винятково у жіночому роді (економка, нянька, покоївка, сестра-господиня, швачка). За потребою користувача під час внесення запису про назву роботи до кадрової документації окремого працівника, професійні назви робіт можуть бути адаптовані для позначення жіночої статі особи, яка виконує відповідні роботи», — йдеться в наказі.

Фемінітиви — це іменники, вжиті у жіночій формі, з закінченням, яке вказує на те, що згадана особа — жіночої статі. Окрім професій, такими іменниками позначають також і соціальний стан, місце проживання, етнічну та національну приналежність. Наприклад: бойкиня, лемкиня, ромка, українка, також: біженка, переселенка та інші. Водночас як чоловічими варіантами цих слів будуть: бойко, лемко, ром, українець, також біженець, переселенець тощо.

Якщо сама жінка забажає, аби у кадровій документації щодо неї використовували фемінітиви, їх будуть використовувати. Тобто тепер у трудовій книжці жінок зможуть записувати не «інженером», а «інженеркою», не «соціологом», а «соціологинею», не «продавцем», а «продавчинею» тощо.

Для утворення фемінітивів варто послуговуватися таким простим правилом:

  • якщо можемо утворити слово за допомогою суфікса -к-, то утворюємо: наприклад: водійка, кухарка, директорка, журналістка, композиторка, авторка тощо.
  • якщо з -к- утворити фемінітив не вдається, тоді вдаємося до -ин- чи -иц-. Наприклад: фахівчиня, майстриня, плавчиня або службовиця, вершниця, керівниця.

Деякі суфікси можуть утворювати варіанти фемінітивів із однаковим лексичним значенням: «акторка» і «актриса», «водійка» і «водійчиня», «мовознавиця» і «мовознавчиня».

До слів іншомовного походження можна додавати суфікс -ес-: «дияконеса», «баронеса», радить онлайн-ресурс Тренажер з правопису української мови.

Ви можете також скористатися порадами від експертки ресурсу «Повага. Кампанія проти сексизму».

Щодо суперечливих визначень: фемінітив до слова «член» — «членкиня», а до слова «пілот» — «пілотеса».

Якщо ви і досі сумніваєтеся у якомусь варіанті, у крайньому разі завжди можете замінити фемінітив словосполученням зі словом «жінка», аби підкреслити, що йдеться саме про особу жіночої статі, наприклад: «жінка-кухар», «жінка-водолаз», «жінка-хімік» тощо.

У 2017 році Міністерство охорони здоров’я України скасувало наказ, яким визначався перелік із 450 заборонених для жінок професій. У цьому списку були, зокрема, газозварник, муляр, машиніст екскаватора, водолаз і землекоп.

Жінки Білорусі проти Лукашенка

Від початку серпня в Білорусі тривають протести проти порушень на виборах та режиму Лукашенка. Жінки в них відіграють провідні ролі.

«Трійця» політикинь – Вероніка Цепкало, Марія Колесникова та Світлана Тихановська кинули виклик президенту Олександру Лукашенку на виборах 9 серпня.

Світлана Тихановська, яка за незалежними опитуваннями на багатьох дільницях здобула більшість голосів, одразу після виборів під тиском місцевого КДБ була змушена залишити країну. Згодом до Києва, де перебуває її чоловік, поїхала Вероніка Цепкало, дружина недопущеного кандидата в президенти Валерія Цепкало, а цього тижня після загадкового викрадення посеред вулиці в Мінську стало відомо, що Марія Колесникова знаходиться у СІЗО та її звинувачують в спробі захоплення влади. Це вона під час чергового мітингу протесту у Мінську на фоні білоруської міліції – на фото TUT.BY на головному зображенні до цієї статті.

Марія Колесникова. Фото TUT.BY

Так розганяли білорусок, які вийшли 8 вересня з акцією підтримки заарештованої Марії Колесникової, яка стала символом протесту після того, як розірвала свого паспорта, коли її намагалися витурити за кордон Білорусі з Україною.

Ці кадри подій того дня вже обійшли весь світ:

Розгін жіночої акції на підтримку Марії Колесникової в Мінську, 8 вересня 2020 р. (ЕРА)

Розгін жіночої акції на підтримку Марії Колесникової в Мінську, 8 вересня 2020 р. (ЕРА)

Білоруська влада викликала на допит лауреатку Нобелівської премії з літератури Світлану Алексієвич, а днями, коли вона єдина залишилися на волі із членів президіуму Координаційної ради писменниці довелося скликати журналістів, бо підозрілі люди намагалися вдертися й до її квартири в Мінську.

Влада Лукашенка чинила тиск на інших жінок із активною громадянською позицією та змусила залишити країну, серед інших, довірену особу Світлани Тихановської Ольгу Кавалькову.

Але «на місцях» залишаються тисячі білорусок, які продовжують протистояння режимові. Після перших жорстоких розгонів протестувальників на початку серпня саме жінки вийшли маршем у білому, щоби підтримати протест. Тепер жіночі марші щосуботи створюють підґрунтя для недільних протестів, які збирають до 200 тисяч людей на акції проти чинної влади.

Мирність акцій жіноцтва Білорусі не захистила їх від знущання силовиків. Під час масових затримань та побиття в сумнозвісному СІЗО на Окрестіна опинилися десятки жінок. Вони розповіли про знущання, психологичний тиск та сексистські прояви, які до них застосовували правоохоронці. Погрози зґвалтуванням, вимоги зняти одяг, позбавлення доступу до туалету та гігієнічних засобів дівчат, у яких була менструація, – лише верхівка цього айсберга.

Видання TUT.BY за слідами тих подій публікує свіжий матеріал зі свідченнями дівчат, які опинилися за ґратами.

«У Лукашенка є ОМОН, а у нас – Ніна Багінська», – жартують у Білорусі. 73-річна активістка відома ще з 80-х років, коли відстоювала свободу під час радянського режиму.

Ніна Багінська відбирає біло-червоно-білий прапор у омонівця

У серпні з’явилося відео, на якому Ніні Багінський із біло-червоно-білим прапором у руках перегороджують дорогу співробітники ОМОНу, але вона продовжує рух, відповівши їм: «Я гуляю!» Силовики пропускають жінку, намагаючись притримати її за лікоть, щоб вона акуратно спустилася з містка, на якому відбулася їхня зустріч, але Ніна відсторонюється.

Пізніше всі побачили, як велетень-омонівець відбирає прапор, але Багінська наздоганяє кремезного чоловіка та зі словами «Аддай мой сцяг!» повертає собі прапор.

Відео стало вірусним, про активістку з Мінська написали зарубіжні ЗМІ, ілюстратори стали присвячувати сміливій жінці свій арт, а перехожі – просити фото на пам’ять. Про те, як у неї забрали прапор біля Червоного костьолу в середу ввечері, про любов до шиття і популярність в інтернеті, активістка розповіла в інтерв’ю TUT.BY.

Символічно, що саме жінки стали головною перешкодою для режиму Лукашенка. Адже саме відносини білоруського президента з жінками протягом 25 років його правління найбільше говорять про деспотичний характер його влади. Видання «Проект» досліджує історію стосунків «останнього диктатора Європи» з жінками.

Історії жінок, які загинули за Україну

Жіночий ветеранський рух за підтримки Українського інституту національної пам’яті запустив проєкт, де щочетверга розповідають про загиблих посестер, із якими товаришували, вчилися військовій справі, разом служили у Збройних силах, спільно брали участь у бойових діях на Сході України. Вони не просто пригадують, якими були загиблі посестри, але намагаються з позиції жінки, яка пішла на війну, пояснити, чому та як вони зробили такий вибір – добровільно піти захищати свій народ.

Перші історії можна побачити на каналі проєкту:

Тепер офіційно – жінки впораються краще

Аналіз 194 країн показав, що держави, очолювані жінками, краще та швидше зорієнтувалися під час пандемії та в середньому мали вдвічі менше смертей від Covid-19, ніж країни, очолювані чоловіками.

Дослідники розглядали такі фактори, як валовий внутрішній продукт, загальна чисельність населення, щільність міського населення та частка людей похилого віку. Крім того, оскільки протягом досліджуваного періоду лише 19 країн очолювали жінки, автори створили групи зразків «найближчих сусідів» для порівняння. Наприклад, Нову Зеландію, яку очолює прем’єр-міністерка Джасінда Ардерн, порівнювали з Ірландією, яку на той час очолював Таосіч Лео Варадкар. Хоча в країнах схожі економіки та кількість населення, дослідження виявило, що Нова Зеландія ввела карантин на більш ранній стадії спалаху, що мало більш позитивні наслідки.

Історія успіху: Христя в Канаді

Христя Фріланд, яка має українське походження, призначена міністеркою фінансів Канади.

Раніше вона була заступницею прем’єр-міністра Канади Джастіна Трюдо та зберегла посаду віцепрем’єрки. Завданням Фріланд, яка замінила на посаді міністра фінансів Біла Морно, буде відновлення економіки, що постраждала від пандемії COVID-19.

Раніше з посадою віцепрем’єрки Христя Фріланд поєднувала обов’язки міністра міжурядових справ.

До цього вона очолювала МЗС Канади.

Зґвалтування у поїзді – висновки

Після скандалу навколо нападу та спроби зґвалтування пассажирки у поїзді №9/10 Київ – Маріуполь «Укрзалізниця» звільнила провідника вагона, в якому стався інцидент, начальника поїзда, інструктора поїзних бригад, старшого майстра вагонного депо резерву провідників та заступника начальника Маріупольського вагонного депо. Крім того, в «Укрзалізниці» заявили, що провели додатковий інструктаж усіх провідників щодо недопущення такої ситуації в майбутньому.

Через недбалість працівників сторонній чоловік проник до вагону, побив пасажирку на очах в її дитини та намагався схилити жінку до статевого акту.

Анастасія Лугова, на яку 31 липня напав чоловік у купейному вагоні поїзда Маріуполь-Київ, отримала перелом щелепи та інші ушкодження, не кажучи вже про психологічну травму для неї та її маленького сина, який став свідком нападу.

Сліди побиття на обличчі Анастасії Лугової

Олександра Матвійчук, керівниця ГО «Центр громадянських свобод»​, зазначила в інтерв’ю «Радіо Свобода», що цей конкретний випадок вписується у загальну ситуацію в країні.

«У нас у суспільстві у зв’язку із травмою, зокрема, породженою тривалим збройним конфліктом, і ми бачимо це за соціологічними опитуваннями, зростає толерантність до насилля загалом», – характеризує суспільне тло Матвійчук.

Також вона переконана, що випадки насильства показують суспільну проблему в дотриманні рівноправ’я між жінками та чоловіками. Це слабкість роботи правоохоронних органів, це слабкість судової системи, яка породжує безкарність загалом, упевнена Олександра Матвійчук. Вона також вважає, що цей випадок показує непідготовленість персоналу «Укрзалізниці» до подібних ситуацій та відсутність систем екстреного оповіщення.

В УЗ, своєю чергою, кажуть, що вкотре наголошують на нагальній необхідності поновлення супроводження поїздів далекого сполучення під час руху співробітниками Національної поліції для повної безпеки пасажирів.

Водночас заступник міністра внутрішніх справ Антон Геращенко, реагуючи на інцидент у фейсбуці, заявив, що «з погляду безпеки, було б правильно, щоб адміністрація «Укрзалізниці» на оплачуваній основі забезпечувала найм охорони для супроводу прямування пасажирських поїздів на основних маршрутах».

Реперка Alyona Alyona присвятила кліп жінкам, які постраждали від насильства. В ньому знялася Настя Лугова.

 

Телеграм проти жінок

У серпні розголосу набув  Telegram-канал, який радив, як обрати жертву для насильства серед жінок та як ефективніше його здійснити. Серед рекомендацій у каналі є, зокрема, такі: «Якщо немає досвіду, рекомендується завдавати удару в голову» та «Якщо на вашій жертві підбори, то бийте в ноги чимось важким (можна ногою)».

Від цькування в інтернеті жінки страждають вже довгий час. Найбільш поширені Telegram-спільноти, які «борються з розпустою», походять із Росії, пише «Радіо Свобода». Проте серед учасників є і українці, і білоруси та інші, хто розуміє російську. Водночас у подібних чатах часто звеличується саме Росія (через націоналістичний нахил), а мови інших пострадянських країн можуть навіть викликати сміх та зневагу. У таких каналах цькують також і українок.

Наприклад, 21 серпня в одному з каналів опублікували відео з двома українками, нібито представницями ЛГБТ-спільноти, яких на камеру словами принижує один із підписників такого Telegram-каналу. Відео супроводжується коментарем: «Соратник вистежив двох ЛГБТ-шниць і принизив їх на камеру. Красава».

В Україні набагато більше популярні інші Telegram-спільноти, які становлять загрозу не лише для жінок, проте мотивація цькування схожа: задля боротьби з «розпусними ідеологіями». Це – канали угруповань, які мають крайні праві політичні погляди, а ідеологічними ворогами вважають лівих, феміністок, представників ЛГБТ-спільноти. На відміну від російських Telegram-каналів, такі спільноти цькують не лише жінок, але також і чоловіків, які підтримують фемінізм, мають ліві політичні погляди або є представниками ЛГБТ.

Активні користувачки та користувачі Telegram почали масово скаржитися на канал, що закликав та вчив, як здійснити насильство над жінкою, і зрештою його видалили. Проте в Telegram натомість з’явився резервний, цього разу – закритий канал, а також закритий акаунт в Instagram того ж адміністратора. На момент публікації цього матеріалу вони досі активні. У кожному – тисячі підписників.

Обережно – за кермом чоловік

На території військового коледжу в Києві на вулиці Зоологічній нетверезий майор скоїв наїзд на трьох дівчат-курсанток, які приїхали до закладу за формою. Всіх у важкому стані госпіталізували до військового госпіталю, одній із них ампутували обидві ноги. Винуватець був затриманий. «Подію ретельно намагаються приховати. Факт сп’яніння майора вже підтверджено драгером на місці», — йдеться в повідомленні dtp.kiev.ua, опублікованому 25 серпня. Наразі про стан розслідування нічого невідомо.

Цей випадок – ще одна сумна подія в статистиці п’яного керування транспортними засобами. Від початку 2020 року таких аварій було 2467, у них загинули 58 осіб, 830 були травмовані. І хоча на сайті поліції не вдалося знайти окремої статистики за гендерною ознакою, але подібні звіти час від часу потрапляють до пресрелізів та свідчать про те, що справжню небезпеку за кермом становлять саме чоловіки, попри поширені гендерні стереотипи щодо водійок.

За статистикою, в Україні 65% ДТП скоюють чоловіки, тоді як жінки – 35%. Водночас більшість аварій за участю жінок не мають тяжких наслідків, тоді як чоловіки набагато частіше стикаються «лоб у лоб» або ж збивають пішоходів.

А це вже конкретна статистика за 2017 рік, хоча й щодо однієї області: згідно з інформацією Управління патрульної поліції, в Одесі за сім місяців 2017 року жінки-водії стали учасницями дорожньо-транспортних пригод 1822 рази, з яких 764 сталися з їхньої провини. За участю чоловіків-водіїв сталося 5443 ДТП і в 3938 випадках аварії відбувалися через їхню недбалість. Таким чином, чоловіки ставали винними в більшості аварій, у тому числі тяжких.

З якими стереотипами стикаються жінки за кермом, читайте у матеріалі “Поваги”.

Харасмент у погонах

26-річна Валерія Сікал родом із селища Томашпіль, що на Вінниччині, стала першою українською військовою, яка публічно розповіла про харасмент у Збройних силах України. Два роки тому вона звинуватила у сексуальних домаганнях свого колишнього керівника — полковника Віктора Іваніва. За цей час справа досі не дійшла до суду, а головного обвинувачуваного підвищили.

Полковник Віктор Іванів. Фото: zaxid.net

Іванів очолював військову частину А1358, що у селі Цвітоха Хмельницької області — саме туди у 2017 році за розподілом потрапила Валерія.

У 2019 році історія лейтенантки Сікал спричинила неабиякий резонанс у медіа — і не лише в українських. У березні 2019-го про харасмент у ЗСУ написало навіть New York Times. На захист військової виступили у міжнародній правозахисній організації Amnesty International.

Репортерка видання «Новое время» Саша Горчинська поговорила із Валерією Сікал про перебіг справи та затягування розслідування, а також про ставлення до жінок у лавах ЗСУ.

Компенсація аб’юзерові

У Росії московський суд ухвалив безпрецедентне рішення у справі про домашнє насильство. Нікулінський районний суд Москви зобов’язав мешканку столиці Ірину Живову виплатити 10 300 рублів (близько 3600 грн) компенсації її колишньому чоловікові, якого вона звинуватила в домашньому насильстві.

Повідомляється, що позивач вимагав виплатити йому 1 мільйон рублів, обґрунтувавши це втратою роботи через звинувачення колишньої дружини. Чоловік працював заступником глави інвестиційної компанії «Альфа-Капітал».

20 жовтня 2019 року москвичка Ірина Живова розповіла, що колишній чоловік увірвався до неї додому та побив її та доньку. Того ж дня вона написала заяву на нападника, поліція зняла побої і склала протокол. Однак рішення суду у цій адміністративній справі досі немає.

Адвокатка Живової Вікторія Дергунова вважає, що «суд Москви виніс прецедентне для всіх жертв домашнього насильства в Росії рішення, постановивши, що ви не маєте права говорити про те, що вас били, поки не отримаєте про це відповідний судовий акт».

Дергунова також повідомила, що крім стягнення штрафу з Ірини Живової, видання РБК, «Комерсант» і видавничий будинок Conde Nast повинні опублікувати спростування, оскільки вони писали про історію, що сталася з москвичкою, та цитували її.

Слідчий-ґвалтівник

У Сибірі в Іркутській області колишнього слідчого звинуватили у вбивстві 15-річної школярки в селищі Балаганськ у 2007 році. Одразу після злочину він сам вів розслідування цієї справи. Після вбивства слідчий виїжджав на місце злочину, робив огляд і порушив справу. А незабаром звільнився з відомства і став адвокатом. Сам злочин не було розкрито.

За попередньою інформацією, перед вбивством слідчий разом із другом нібито зґвалтував дівчину. Окрім того, у слідства є інформація про те, що колишній слідчий з 2017 року кілька разів ґвалтував іншу дівчину, зараз їй 13 років. Разом із ще одним підозрюваним чоловік був заарештований. Проти них розслідується справа за статтями «зґвалтування» і «вбивство».

Образливі тампони

Наприкінці минулого місяця орган, що регулює рекламу в Ірландії, – ASAI, спричинив серйозні суперечки в країні та на міжнародному рівні після заборони реклами «Тампони та чай», яка демонструвала пізнавальну дискусію в телевізійній студії про те, як користуватися тампонами.

Ухвалюючи своє рішення, організація заявила, що реклама має численні порушення. На неї надійшло близько 150 скарг, включаючи заяви, що вона образлива, принизлива для жінок, непридатна для дітей та містить сексуальні натяки.

Деякі вважають, що мова в рекламі була «надмірно описовою, неадекватно вираженою та надмірно детальною», зазначає ASAI.

Tampax включив корисну інформацію до ролику, але для багатьох вона виявилася шоком. У рекламному ролику, який вийшов у Великій Британії та Ірландії, ведуча запитує: «Скільки з вас коли-небудь відчували свій тампон?» Хтось піднімає руку. «Ти не маєш! – каже ведуча. – Це може означати, що ваш тампон недостатньо далеко. Його треба просунути!»

Потім для ілюстрації руки на екрані демонструють правильний і неправильний спосіб використання тампона.

Рекламний ролик Tampax був відверто навчальним, що робить цензуру на його бік ще більш невтішною. Бренд заявив, що рекламний ролик базується на «великих дослідженнях зі споживачами з декількох європейських країн, щоб з’ясувати, які існують перешкоди для використання [тампонів], особливо у вікових групах від 18 до 24 років, коли дівчата починають частіше користуватися тампонами».

Бренд провів онлайн-опитування понад 5000 дорослих європейців і виявив, що 30-40% респонденток неправильно вставляють тампони, а 30-55% не розширюють аплікатор повністю. Тампакс також зазначив, що респондентки з Іспанії, країни, яка вже запускала подібні інформативні рекламні ролики, рідше вказували на те, що вони неправильно користуються тампонами або відчувають дискомфорт.

Заборона такого рекламного інфопродукту не є особливо дивною та несподіваною, враховуючи те, як рекламні ролики, що стосуються проблем жіночого здоров’я, історично регулювались на телебаченні. Візьміть рекламний ролик Thinx «MENstruation» , який показав світ, де у всіх є місячні, і немає стигми навколо продуктів менструального циклу.

Оголошення не було показано у повному обсязі на телебаченні, оскільки зображення крові заборонено. Деякі мережі взагалі відмовлялися показувати рекламу, якщо Thinx не видалить кадр чоловіка з ниткою тампона, що звисала з нижньої білизни. В іншому прикладі – рекламний ролик Frida Mom, де показана жінка після пологів, яка поміняла собі прокладку та використовувала пляшку Перрі, прибрали з ефіру під час Оскарів, оскільки це було визнано занадто графічним.

Порнопіца для дівчини

Тим часом в Україні замість дискусії навколо відвертого обговорення жіночої фізіології та позбавлення табу на тему менструацію досі обговорюють, наскільки «пристойно» порнолізувати та піддавати жінку об’єктивації. Приводом став ролик рівненської піцерії, зроблений у дусі гангбанг-порно:

 

Посмотреть эту публикацию в Instagram

 

Навіть оргазми бувають ручної роботи 🔞 ⠀ Ситуація вийшла з-під контролю,і ми перевершили самі себе, тому саме ти підбереш ідеальний розмір, та смак який точно доведе тебе до гастрономічного оргазму 🍓 ⠀ А, Ви куштували одразу п’ять смаків? 💁‍♂️ ⁃ На чорному тісті з лососем 🐟 ⁃ Шрірача та папероні 🍖 ⁃ З ікрою та мідіями 💫 ⁃ З імбирем та теріякі 🐔 ⁃ З прошуто та базиліком 🌱 ❌ Також ми можемо приготувати для Вас страви із різних країн світу, які є у нашому меню ❌ ⠀ Замовлення столиків та доставка 🚚 0 (97) 730 61 24 📲 ⠀ @elpaso_rivne – Твої фантазії, наша піца 🔮🍕 P.S.Готові до хвилі хейту 🌊🌍@mulenko.aleksandr

Публикация от Таверна Ель-Пасо (@elpaso_rivne)

Сестра Кіма та Маленька червона сукня

У серпні розвідка Південної Кореї повідомила: Кім Чен Ин начебто передав молодшій сестрі частину своїх повноважень. За даними Сеулу, Кім Йо Чжон уповноважили керувати зовнішньою політикою щодо США та Південної Кореї, щоб верховний лідер КНДР мав змогу «отямитися від стресу, викликаного перебуванням на посаді».

Кім Йо Чжон

Північна Корея — глибоко патріархальна країна. Жінки ніколи не обіймали впливових посад у владній структурі КНДР. Кім Йо Чжон є радше винятком із цього правила. Та й вона, схоже, так само потрапляла в опалу до Кім Чен Ина — коли його зустріч із Дональдом Трампом у лютому 2019 року завершилася нічим, Кім Йо Чжон (відповідальна за підготовку саміту) майже два місяці не з’являлася на публіці.

Кім Йо Чжон

Hromadske досліджує, хто така Кім Йо Чжон і чи є останні подією ознаками її промоушена у владі або це справжній державний переворот.

Не дуже просунулася в питанні гендерної рівності та відмови від сексистських стереотипів і Південна Корея, новини з якої регулярно потрапляють до нашого «Вісника».

Фотографія молодої жінки-законодавця в короткій сукні з червоною крапкою, в якій вона прийшла на роботу до Національної Асамблеї, стала вірусною в Південній Кореї та викликала бурхливу дискусію щодо відповідного дрес-коду серед депутатів.

Рю Хо Чжон

28-річна Рю Хо Чжон, членкиня Прогресивної партії справедливості зіткнулася із жорсткою критикою в інтернет-спільнотах, включаючи образливі та сексистські коментарі, в яких її порівнювали з «дівчиною за викликом» або «господинею бару».

Проте вилив негативних коментарів зіткнувся з підтримкою свободи вибору законодавиці – активна дискусія, зазначають аналітики, що відображає глибокий розрив між поколіннями та культурою в переважно консервативному суспільстві щодо соціальних норм.

Рю, яка є наймолодшою членкинею Асамблеї, відмовилася від негативних реакцій, заявивши, що «авторитет Національних зборів не будується на костюмі».

Рю Хо Чжон

«Національна асамблея зосереджена на чоловіках середнього віку років 50, і я хотіла порушити цю практику, представлену темними костюмами та краватками, одягнувши повсякденний одяг», – сказала вона ABC News.

Кіно поза гендером

Американська кіноакадемія представила нові стандарти, яким повинні відповідати картини для номінації на “Оскар” в категорії “Кращий фільм”. З 2024 року претенденти на головну голлівудську кінонагороду повинні будуть відповідати критеріям інклюзивності. Всього представлено чотири критерії, квотується мінімальну участь в картині представників ЛГБТК-спільноти, жінок, етнічних меншин та інвалідів.

Причому творці можуть вибирати, чи будуть меншини представлені в кадрі або в знімальній групі і маркетингу.  Творці фільму повинні будуть відповідати як мінімум двом з чотирьох стандартів.

Раніше організатори Берлінського кінофестивалю вирішили, що 71-й програма фестивалю, який відбудеться з 11 до 21 лютого 2021 року у традиційному офлайн-форматі, зазнає кількох змін.

Так, в 2021 році не будуть вручати срібних ведмедів виконавцям найкращої жіночої та чоловічої ролей. Їх замінять гендерно-нейтральні «Срібний ведмідь за найкращу головну роль» і «Срібний ведмідь за найкращу роль другого плану».

«Ми вважаємо, що відсутність поділу нагород в акторській сфері за гендерною ознакою є сигналом до підвищення обізнаності про гендерні аспекти в кіноіндустрії», – пояснюють це рішення директори Берлінале Карло Шатріана і Марієтті Ріссенбек.

Критики кажуть – давати оцінку такому рішенню можна тільки постфактум. Тому що поки незрозуміло, як це вплине на індустрію.

Наприклад, громадська організація Pro Quote Film, яка відстоює права жінок у німецькій кіноіндустрії, назвала це «фіговим листком», що прикриває негідне ставлення до жінок у кіносередовищі. Вони говорять про те, що Берлінале далекий від гендерної рівності, тому що з року в рік на конкурсі більше фільмів, знятих чоловіками, та й актори-чоловіки мають пріоритет. В організації впевнені, що актриси та режисерки будуть позбавлені рівних прав із чоловіками.

З іншого боку, саме зараз фестивалі та премії стали майданчиком для того, щоби продемонструвати позиції та робити гучні заяви. Можливо, такий революційний хід Берлінале додасть гендерній дискусії більшої видимості.

Англіська збірна вводить рівну оплату за футбол

Англія приєдналася до Австралії, Норвегії та Нової Зеландії у списку футбольних асоціацій, які публічно взяли на себе зобов’язання платити своїм гравцям чоловікам та жінкам однакову суму за ігри на найвищому рівні.

Жіноча збірна Англії по футболу

Це близько 1000 фунтів стерлінгів за гру. Чоловіча команда збірної Англії з футболу  жертвує свої гроші на благодійність, а заробляє за рахунок бонусної програми та грошового фонду з великими сумами для турнірів.

Хоча гроші, на перший погляд, є невеликими (особливо для чоловічої команди-мільйонера), це має велике значення для жінок, а також є потужним кроком. У заяві англійської збірної сказано: «ФА платить своїм жіночим гравцям точно стільки ж, скільки їхнім колегам-чоловікам за те, що вони представляють Англію, як з погляду гонорарів за матчі, так і бонусів за матчі. Цей паритет діє з січня 2020 року».

100 жінок американського сторіччя

Коли жінки отримали виборче право в 1920 році, політика змінилася назавжди. В Америці за 100 років після ухвалення 19-ї поправки жінки заповнили кабінки для голосування, вони балотувалися  та  потрапили до Конгресу. Вони балотувалися на посаду президента (Ширлі Чісголм), вони трансформувалися від першої леді до американської сенаторки та кандидатки у президенти (Гіларі Клінтон) та, порушивши бар’єри, виконували ролі, які раніше були доступні лише чоловікам (Кондоліза Райс).

З нагоди 100-річчя 19-ї поправки цього місяця видання USA TODAY склало список зі 100 жінок, які суттєво вплинули на свою громаду та країну і мають задокументовані результати успіху. Серед них колишні держсекретарки Мадлен Олбрайт та Кондоліза Райс, сенаторка та кандидатка у президенти Гіларі Клінтон, суддя Вищого суду Рут Бейдер Гінзбург, колишня перша леді Мішель Обама та інші – це американські жінки століття в політиці.

Проєкт «Жінки сторіччя» – масштабна робота, яку видання винесло в окремий розділ та досі наповнює видатними особистостями. «Наша мета – вшанувати жінок, які за останні 100 років змінили ситуацію у своїх громадах та у своїй країні», – зазначають у редакції.

Новини навколо нас

«Заборона» у форматі сторіз публікує матеріал «Не плач, ти ж хлопчик!»  про те, чим українцям загрожує патріархальне чоловіче виховання.

Студенти Київського національного університету імені Тараса Шевченка спільно з громадською організацією «Червоний Губер» зареєстрували петицію про звільнення професорки й завідувачки кафедри іноземних мов Інституту міжнародних відносин Дайнеко Валентини Вікторівни.

24 серпня президент України нагородив професорку орденом княгині Ольги І-го ступеня. Ця новина викликала обурення серед студентів КНУ. За їхніми словами, вона не має права отримувати такі державні нагороди, адже постійно принижує, ображає й неприпустимо ставиться до студентів.

Під хештегом #позорючестькимо багато зі студенток розповідали власні історії.

Іветта Делікатна, яка навчалася на кафедрі іноземних мов у 90-х, написала пост, де розповіла про порушення субординації, приниження й дискримінацію.

«Кожна дівчина в інституті почула від неї фразу «дівки в КІМО – підстилка для дипломата», особисто мене вона при вступі переконувала (цитую): що «тебе трахнуть під першими ж сходами і ти йдеш сюди тільки, щоб вискочити заміж за іноземця і виїхати з країни». Роками це моральне чудовисько знущалося і продовжує знущатися над сотнями студентів», – пише Іветта.