купити рекламу

24 жінки

Документальний фільм «Жінка» — це всесвітній проєкт, що надає голос 2000 жінок із 50 різних країн світу.

Під час інтерв’ю жінки самі спрямовують розмову і говорять про те, що вважають дійсно важливим: роботу, освіту, емансипацію, материнство й, разом із тим, про дуже особисте – ставлення до тіла, сексуальність або перші менструації. Героїні фільму діляться спогадами зі свого життя – кумедними, зворушливими, а часом і жахливими. Жінки вперше знаходять у собі сили та розповідають про найболючіше й найглибше, довірившись авторам фільму.

В український прокат фільм виходить 8 жовтня, а ці історії вважайте епіграфом до нього.

1.

Індія

Нанду

Нанду носить каміння, але найголовніше, що вона втілює голос усіх жінок, гучний як ніколи.

«Працюйте, подорожуйте, заробляйте на життя та виходьте заміж, тільки якщо ви того хочете!» – саме життя кричало їй це. Їй, котра бачила, як її брати йшли до школи без можливості піти туди самій, їй, яка пишається тим, що обидва її сини одружені, їй, котра подолала кілометри, щоби розбивати каміння у шахтах та забезпечити потреби власних дітей, їй, яка після смерті свого чоловіка змушена була питати дозволу в його братів, щоби мати змогу вийти, їй, котра мала все життя боротися за свою честь, це її сила та сміливість, які вона бажає передати жінкам сьогодення.

«Працюйте, подорожуйте, заробляйте на життя та виходьте заміж, тільки якщо ви того хочете!»

2.

Болівія

Ревека

Ревека – жінка, яка носить шалик, капелюх та поллеру (національна спідниця Латинської Америки – примітка перекладача), типовий одяг для болівійського племені Чолітас.

Її найбільшим бажанням завжди було вчитися. Тому вона відвідує вечірні заняття після роботи, і це проти волі своєї матері. Вона раділа, поки одного дня, повертаючись додому, вона не стала жертвою агресії. І тут вона теж не отримала підтримки матері: «Ось що ти отримала через свої капризи та бажання навчатись. Я ж тобі казала, що жінки створені для дому, щоби господарювати».

«Я ж тобі казала, що жінки створені для дому, щоби господарювати».

3.

Білорусь

Ірина

У 35 років заміжня мати трьох дітей Ірина вирішує піти в монастир, бо чоловік її зрадив та полишив.

Сьогодні, у 60 років, вона згадує свій досвід черниці у Білорусі: «Це внутрішній поклик, і ти не маєш спротиву. Він там і чимось постійно приваблює, а ти навіть не знаєш, чим саме. У моєму житті більше немає миттєвостей, коли я кажу собі: «Але ж я жінка, врешті-решт!» Передусім я – людина».

«Передусім я – людина».

4.

Ізраїль

Мішаль

Miшаль – жертва ножового поранення, запланованого 16-річним палестинським підлітком.

Саме до цього підлітка були звернуті перші її слова, коли вона прийшла до тями в лікарні: «Хто б не вирішив організувати терор та вбивство невинної жінки, має за це заплатити, але так само є причини відчути біль щодо хлопчика, який вирішує вбити, та відчути співчуття до суспільства, яке змалечку навчає ненависті». Miшаль виказала незадоволення екстремістськими гаслами, які лунають, та після теракту ця мати п’ятьох дітей невпинно просуває ізраїльсько-палестинський мир.

«Хто б не вирішив організувати терор та вбивство невинної жінки, має за це заплатити».

5.

В’єтнам

Ті Тунг

Продана своїми друзями одному китайцеві, Ті Тунг проживає пекло нав’язаного шлюбу.

Як жінка жорстокого та набагато старшого від неї чоловіка, вона була ув’язнена, жила як рабиня, її морили голодом. Врешті-решт, їй вдається втекти та знайти своїх батьків, які дійшли до Китаю, щоби звільнити її: «Я ніколи не уявляла, ніколи не думала, що мої батьки шукатимуть можливості мене врятувати. Я ніколи б не подумала, що вони продадуть усе майно, щоби знайти свою доньку».
Попри віднайдену свободу Ті Тунг все ще відчуває посттравматичний синдром, на який часто страждають жертви торгівлі людьми.

«Батьки продадуть усе майно, щоби знайти свою доньку».

6.

Південна Корея

Сенген

Щоб не повторювати класичну та нещасливу схему шлюбу своїх батьків, Сенген вирішила стати поліамором.

Вона розповідає, що таке «жити втрьох» та про складнощі віднайдення сексуальної гармонії з усіма своїми партнерами: «Я думаю, що хотіла би спробувати досвід багатьох рук, язиків та відчути багато партнерів, більш ніж бути втрьох. Тоді як у колективній свідомості секс стосується тільки двох».
Вона вільна та шукає себе, попри невдоволені погляди чоловіків, коли вона палить на вулиці.

«Я хотіла би спробувати досвід багатьох рук, язиків та відчути багато партнерів».

7.

Філіппіни

Голлі Мері

Декілька років тому Голлі виявила, що та, котру вона вважала своєю матір’ю, нею не була.

Вона не знала нічого про своє походження. В обмін на певну грошову винагороду її «мама-заміна» продавала Голлі важливим для неї людям та закордонним туристам. Жертва сексуальної торгівлі змалечку, вона вибралась звідти завдяки допомозі асоціації. Все це не заважає їй посміхатись та закохуватися: «Він узяв мою руку, він просто до неї доторкнувся, ми подивились одне одному у вічі, це мене здивувало. Я не могла правильно говорити, я нічого не могла сказати, це було саме тим, що називають коханням із першого погляду».

«Це було саме тим, що називають коханням із першого погляду».

8.

Кенія

Глорія

Глорія – жінка, яка походить із Демократичної Республіки Конго, живе у таборі для біженців Дадааб у Кенії.

Після зґвалтування вона мала пройти обстеження та підтвердити, що здорова, до того як знов почати жити зі своїм чоловіком. Мати чотирьох дітей, має трійню, Глорія виснажена, проводить багато ночей без сну і не може допустити ще однієї вагітності. Для неї доступ до контрацептивних засобів є питанням виживання: «Сила, якою жінки володіють краще за чоловіків – це витривалість. Наприклад, із трійнятами я можу провести добу без сну: приготувати їсти, попрати, займатись їх зовнішнім виглядом, видати їм брязкальця, все це для того, щоби чоловік мені сказав: «Я це визнаю, ти більш витривала за мене».

«Я це визнаю, ти більш витривала за мене».

9.

Франція

Жюльєт

Через свою вагу, яку критикувала її мати, та кар’єру співачки, засуджену батьком, Жюльєт знадобилося багато часу для того, щоби прийняти себе жінкою, гарною жінкою.

Через жахливі спогади про те, як її батько дивиться порно та підтримує стосунки на один вечір, їй було важко осягнути сексуальність, відмінну від цієї. Після втрати цноти у 14 років вона колекціонує перемоги, але не відчуває задоволення протягом наступних десяти років: «Я думала, що кохатися – це саме так, що важливо підкорятися, приймати садизм, потрібно бути вдячною чоловікові, треба все приймати та не очікувати на задоволення».

«Я думала, що кохатися – це саме так, що важливо підкорятися, приймати садизм».

10.

Росія

Анна

Aнна виросла в Радянському Союзі, коли той розпадався, та почала заробляти гроші стриптизом перед вебкамерою.

Вона не прагнула до цього, але постала необхідність заплатити за догляд паралізованої матері. Але Анна все ж змогла створити власну компанію. Сьогодні вона очолює одне з найбільших підприємств у Росії, заміжня, має двох дітей. Їй подобається мати зразкове жіноче життя: «Я порахувала, скільки часу я мала проводити перед вебкамерою, щоби змогти запустити мій бізнес, допомогти мамі, татові, мати квартиру. Звичайно, було дуже важко зробити перший крок. Роздягатися – це було непереливки… Але життя – воно таке. Коли ти не бачиш іншого виходу – ти робиш, та й все».

«Роздягатися – це було непереливки… Але життя – воно таке».

11.

Демократична Республіка Конго

Ноелла

Після вбивства чоловіка та дітей від Ноелли відвернулась власна родина. Під час громадянської війни на півночі Демократичної Республіки Конго її зґвалтували три повстанці одночасно.

Згодом вона дізнається, що хвора на СНІД, тоді Ноелла знайде прихисток у Доктора Муквеге (Нобелівська премія миру 2018 спільно з Надією Мурад) в лікарні Панзі. Цей лікар врятує їй життя, але її радше підтримує спогад про чоловіка: «Він піклувався про мене, я не знала клопоту. Не було жодних страждань. Він справді турбувався про мене, я відчувала себе у раю, хоча й була на Землі».

«Я відчувала себе у раю, хоча й була на Землі».

12.

США

Мей

Mати Ілона Маска, засновника «Тесли», Мей сьогодні є спеціалістом із правильного харчування та моделлю зрілого віку.

Ця жінка у свої сімдесят є однією з небагатьох, хто зробив кар’єру в модельному бізнесі, незважаючи на роки. Між Південною Африкою, Канадою та ще США її кар’єра триває вже протягом 50 років. Сьогодні вона – ікона для модниць із усього світу. «У мене є штани з червоної шкіри. Хто носить таке у 70? Я маю взуття, вкрите паєтками, з червоною підошвою, звичайно ж, це черевики-« лубутени». І це не типово для когось у 70 років. Але це прекрасно».

«Це не типово для когось у 70 років. Але це прекрасно».

13.

Франція

Чжан

Сьогодні Чжан є однією з найвизначніших скрипальок у світі.

Підлітком вона полишає Китай та емігрує з батьками до Канади. Розчавлена насильством батька та його бажанням зробити з неї видатну музикантку, ще менше підтримки вона знаходить у своєї матері. Вона все ще пам’ятає слова неньки, відомої акторки кіно, яка невпинно нагадувала, наскільки вона страшна: «Я продовжую зустрічати людей, які працювали з моєю матір’ю або були фанатами моєї матері роки тому, які мені кажуть: «Але ви не настільки гарна, як ваша мати», а я відповідаю: «Я знаю, мені справді шкода!» У мене є враження, що мушу вибачитися, бо засмутила їх».

«У мене є враження, що мушу вибачитись, бо засмутила їх».

14.

Ірландія

Шейла

Шейлa стала жертвою системи Mother & Baby Home в Ірландії. Коли вона завагітніла поза шлюбом, її силоміць помістили до релігійної установи на час вагітності.

Щойно вона народила, від неї забрали дитину, щоб її усиновила інша родина. Як десятки тисяч інших жінок у дуже католицькій Ірландії, Шейла так і не знайшла свого сина. Сьогодні вона бореться, щоби церква, держава та суспільство визнали власні помилки: «Якби у мене була чарівна паличка, я би хотіла, щоби зараз мій син був поруч зі мною. Роки минули, спливло 40 років, я хочу поєднатися з плоттю від плоті моєї, щоб Ентоні та я були разом, воз’єдналися».

«Я би хотіла, щоби зараз мій син був поруч зі мною».

15.

Росія

Наталля

Наталля виходила заміж двічі та має двох дітей. Коли вона стала матір’ю, зрозуміла, що не бажає брати на себе цю роль та вирішила залишити дітей своїй матері, щоби вона їх виростила замість неї.

«Мій досвід материнства мені не здається ані важливим, ані цікавим. Це найменш важлива річ, що трапилась у моєму житті. Я зробила все, аби уникнути цих нав’язаних суспільством ролей. Я зняла з себе роль матері». Сьогодні емансипована жінка відмовляється бути з чоловіками свого віку, її супутник на 30 років молодший від неї.

«Я зняла з себе роль матері».

16.

Бангладеш

Сонджіда

Сонджіда походить із М’янмару та належить до племені Рохінгас. Через переслідування у своїй країні вона залишає М’янмар, щоби захистити своїх дітей від зловживань військових.

Жертва зґвалтування Сонджіда жила у соромі та боялася поглядів інших людей. Сьогодні вона, сповнена ненависті, звертається до свого ґвалтівника: «Я нагадую ще раз про тe, що ти мені зробив. Якщо мої родичі тебе знайдуть, то спалять живцем. Як ти міг так зі мною вчинити!? Мудак! Тобі не було соромно, коли ти торкався мого тіла?! Мудило!!»

«Як ти міг так зі мною вчинити!?»

17.

Мадагаскар

Люсія

У віці 15 років батьки віддають Люсію заміж за 41-річного чоловіка в обмін на зебу (вид корови – примітка перекладача) та гроші.

Її майбутній чоловік пообіцяв, що вона зможе втілити свою мрію у життя та стане студенткою. Проте реальність була зовсім іншою. Після чоловікових зґвалтувань, які відбувалися щовечора, вона народила доньку. Її найбільша мрія – щоби чоловік її зрадив, і вона могла піти від нього.
«Я вийшла заміж за цього чоловіка у віці 15 років. Йому ж був 41. Мій батько змусив мене до шлюбу. Mій чоловік віддав зебу та 700 000 Ар (168 €) за мене моєму батькові. Тоді він мені сказав: «Поверни мені зебу, яку я вам подарував, якщо ти мене не любиш». Я поставила собі за мету: якщо мені вдасться віддати йому зебу, я повернуся до навчання».

«Поверни мені зебу, яку я вам подарував, якщо ти мене не любиш».

18.

США

Бонні

Пастушка у Вайомінгу Бонні відмовляється жити поруч із жорстоким чоловіком. Коли її життя опинилося в небезпеці, вона розлучилася.

Вона працює водійкою великогабаритної вантажівки на нафтових родовищах, щоби забезпечити потреби власної дитини. Проте найкращим чином вона почувається серед прерій великого американського Заходу. Сьогодні вона має ранчо, де розводить корів та овець. Свобода, яку вона не проміняла би ні на що у світі! «Щастя – це піти зранку подоїти корову, а потім пити парне молоко вдома. Щастя – це бути вільною, жити власним життям… Я маю цей привілей: у мене не багато грошей, але я настільки багата, багатша від багатіїв або мільйонерів, яких я знаю, які замкнуті чи, власне, застрягли у світі грошей, цифр, комп’ютерів. А я є вільною людиною».

«Щастя – це бути вільною, жити власним життям».

19.

Бразилія

Евуана

Eвуана є представницею спільноти Йаномамі, які вже тисячі років живуть у лісах Південної Америки.

У повній гармонії з природою кожен має свою роль: жінки збирають овочі та займаються дітьми, тоді як чоловіки полюють. Мисткиня, єдина розлучена жінка у комуні Евуана лишається дуже прив’язаною до своїх традицій та ритуалів. Наприклад, коли у дівчини починаються перші місячні, вона має бути ізольована та замкнена: «Якщо ми не будемо ізольовані під час перших місячних, ми, як Йаномамі, всі помремо. Сіваріпоа змусить вийти річки з берегів, ми всі помремо, як вже траплялося раніше».

«Якщо ми не будемо ізольовані під час перших місячних, ми, як Йаномамі, всі помремо».

20.

Ефіопія

Такутамері

Вийти заміж за незнайомця в обмін на рогату худобу – одна з традицій племені Мурсі.

Taкутамері відмовилася від свого першого чоловіка, втекла та не один раз погрожувала вбити себе. Сьогодні вона розділяє своє життя з чоловіком, якого любить та якого обрала сама: «Я відмовилася виходити заміж за чоловіка, якого мій брат обрав для мене. Я погрожувала, що вчиню самогубство, і це змусило мого брата відреагувати. Він повернув худобу та дозволив мені вийти заміж за чоловіка, якого я кохала».

«Я погрожувала, що вчиню самогубство».

21.

Франція (Бретань)

Полін

Полін виросла у селі, оточена родиною, яка любить і завжди підтримає. Її життя кардинально зміниться в одну мить: коли вона відмовила занадто нав’язливому залицяльнику.

Після цього вона зазнала значного фізичного насильства. Вона була спотворена та перенесла важкі операції. Але її знищила несправедливість: «Я хотіла подати позов за сексуальне домагання, але мені пояснили, що через те, що проникнення не відбулося, це не можна вважати за «сексуальне», і саме мої жіночі принади спровокували цей вчинок. Протягом двох років я мала бажання померти, тому що ніхто не хотів мене слухати. Почути – означає справедливість. Встановити справедливість».

«Протягом двох років я мала бажання померти, тому що ніхто не хотів мене слухати».

22.

Ліван

Нівін

Молода підприємниця Нівін – дуже активна впевнена у собі жінка.

Певний час тому вона вирішила носити хустку за власним переконанням і створила з неї модний аксесуар, який припасувала до своїх вбрань. «Це було суто особисте рішення. Це жодним чином не впливає на мене у суспільстві, я займаюся власною зовнішністю, красою, одягом, і це не має жодного впливу на моє професійне середовище».

«Я займаюся власною зовнішністю, красою, одягом».

23.

Кенія

Елізабет

Після багатьох років зґвалтувань, жахливого ставлення та приниження Елізабет залишає шлюб, повний жорстокості, та утримує сім’ю самостійно – продає кіз.

Вона бореться проти укоріненої у їхній спільноті Самбуру традиції, за якої дівчатам вирізають клітор:
«Я не хочу, щоби моїм дітям вирізали клітор чи робили обрізання, тому що це неправильно. Я це знаю, бо сама таке пережила. Коли я народила, то мала ускладнення».

«Я не хочу, щоби моїм дітям вирізали клітор».

24.

Індія

Мамта

Коли Мамта погодилася вийти заміж, вона не очікувала, що її чоловік буде жадібним та небезпечним, здатним знищити її життя та її обличчя… через посаг, який йому видається недостатнім.

Саме це є підставою, щоб облити кислотою обличчя жінки. Квадроцикл, золоті браслети – це те, що чоловік волів додати, і що батьки Мамти не мали змоги йому надати. Тому він знівечив її обличчя. Жахливий вчинок, котрий дав зрозуміти Мамті, наскільки важливою є краса в індійському суспільстві:
«Я питаю у цього народу, в Індії: краса – це єдине, що має значення?»

«Краса – це єдине, що має значення?»

«Жінка»

2019

Франція

Режисери

Ян Артюс-Бертран Анастасія Мікова

Сценаристи

Ян Артюс-Бертран Анастасія Мікова

Продюсери

Ян Артюс-Бертран Каміла Грох Жан-Ів Робін

Loading...