купити рекламу

«Це пекло та війна»

«Це пекло для жінок» , «Вони розв’язали війну» , «Свобода вибору, а не терору» , «Ганьба суддям» – під такими гаслами по всій Польщі проходять акції протесту проти постанови Конституційного суду, згідно з яким право на аборт навіть в разі незворотною інвалідності плода або його невиліковного захворювання суперечить основному закону країни.

Рішення конституційного суду, яке майже повністю забороняє аборти, викликало протести на підтримку поляків й в сусдніх країнах, наприклад, в Україні – дивіться наш репортаж з акції протесту під посольством Польщі в Києві.

У Варшаві близько 15 тисяч жінок і чоловіків вийшли на вулиці з плакатами: «Моє тіло – моє діло», «Моє тіло – не інкубатор», «Пекло для жінок». Більшість ішла з чорними парасолями і зображенням вішалки, яка символізує неофіційні аборти. Акції протесту відбулися також в інших містах Польщі, включаючи Краків, Лодзь та Щецин. На другий день протестів мітингувальники зіткнулися зі спецназом – біля будинку віцепрем’єр-міністра Ярослава Качинського відбулися сутички протестувальників з поліцією.

Конституційний суд країни визначив, що конституція гарантує кожній людині право на життя, навіть коли вона ще не народилася. Тому КС визнав незаконними аборти, якщо у жінки є порушення у розвитку плоду, що загрожують життю дитини. Це означає, що аборт є дійсним лише у випадках зґвалтування чи інцесту або для захисту життя матері.

Суд ухвалив таке рішення після звернення 119 польських депутатів, які виступають проти абортів, зокрема з владної політсили «Право і справедливість».

Основна частка абортів у Польщі (98%) відбувається саме через ризик ураження плоду або його хвороби. Тепер залишається два варіанти (зґвалтування та загроза життю або здоров’ю матері), але їх майже не застосовують.

Польське законодавство про аборти і до ухвалення цього рішення було одним із найсуворіших у Європі. Такі положення законодавства призвели до появи в Польщі явища «абортивного туризму» до інших європейських держав, а також існування в країні «абортивного підпілля». За оцінками, приблизно 100 тисяч жінок щороку прагнуть виїхати за кордон, щоб обійти жорсткі обмеження. Епідемія коронавірусу та карантин ускладнили цей і без того болісний для жінки процес.

 

Уповноважений Ради Європи з прав людини заявила, що рішення суду ознаменувало «сумний день для прав жінок». Дуня Міятович написала у Twitter: «Скасування підстави для майже всіх законних абортів у Польщі означає заборону та порушує права людини».

Правозахисні організації Amnesty International та Human Rights Watch також засудили рішення польського Конституційного суду. На думку правозахисників, найбільше від нього постраждають незабезпечені жінки з сіл і невеликих міст. Не маючи коштів на те, щоб зробити аборт в одній із сусідніх країн, де це дозволено (Україна, Білорусь, Словаччина, Чехія), вони будуть змушені звертатися до лікарів з «підпілля”. Це, в свою чергу, може привести до зростання смертності серед жінок, оскільки часто у лікарів не буде можливості провести операцію у відповідних умовах. Крім того, народження мертвої або тяжкохворої дитини є психологічною травмою для матері.

У Польщі державна підтримка тяжкохворих дітей покриває близько 10% всіх витрат, пов’язаних з доглядом за дитиною. Батьки змушені збирати гроші на реабілітацію.

Однак Кая Годек, членкиня польської групи «Зупинити аборти», привітала рішення суду, сказавши: «Сьогодні Польща – це приклад для Європи, це приклад для світу».

Останнє опитування громадської думки польського дослідницького центру CBOS 2014 року показало, що 65% опитаних поляків були проти абортів, 27% вважали аборти прийнятними, а 8% не визначилися.

Напис «Помолимось за право на аборт» у руках жінки, яка протестує в одному з костьолів.

У неділю тисячі людей у різних містах взяли участь в акціях протесту в католицьких храмах.

У Познані кілька десятків людей провели демонстрацію в храмі під час меси – з плакатами «Жінки-католички теж мають право на аборт». В інших містах акції відбувалися переважно біля входу до церков. У Лодзі, наприклад, на такий мітинг прийшли близько 2 тисяч осіб. У деяких містах гасла на захист права на аборт невідомі написали на стінах храмів. У Варшаві відбулися зіткнення між прихильниками права на аборт і групою націоналістів.

Протестувальники вважають, що за рішенням суду ховається прагнення провладної правоконсервативної партії обслуговувати інтереси могутньої за впливом в країні католицької церкви, яка виступає проти абортів.

“Я зробила б аборт уряду” – постер під час протестів у Гданську, Польща. Фото: MATEUSZ SLODKOWSKI/SOPA IMAGES/LIGHTROCKET

Наразі протести лише поширюються; вони вже охопили близько 150 міст. Десятки тисяч людей в автомобілях, на велосипедах або пішки цього вівторка блокували рух на дорогах. У Варшаві демонстранти перекрили основні перехрестя міста, приблизно на годину заблокувавши рух автомобілів і трамваїв. Деякі люди вийшли на вулиці з транспарантами, на яких було написано: «Хотілося б зробити аборт уряду». Поліція застосувала газ, щоб не допустити зіткнень учасників протестів із прихильниками заборони абортів. У Кракові протести відбулися під гаслом «Це війна».

Консерваторка «традиційних цінностей» замість судді Рут

«Безстрашна дівчинка» – скульптура перед Уолл-стріт у Нью-Йорку отримала мереживний комір на честь Рут Бадер Гінзбург. Фото twitter.com/LoriLevin

 

Ще одна сумна звістка не лише для прав жінок, але й представників ЛГБТ, мігрантів та малозабезпечених верст населення в США – це призначення консерваторки на місце судді Верховного суду замість легендарної борчині за права людини та феміністичного порядку судді Рут Гінзбург.

Останнє бажання Гінзбург, яка померла у віці 87 років у вересні, продиктоване її онуці за кілька днів до смерті, було «не призначати нового суддю Вищого суду до обрання нового президента». Суддя знала, що нова кандидатура матиме значний вплив на багато рішень та питань щодо охорони здоров’я, прав ЛГБТ та права на аборти, цивільних прав тощо.

Суддя Верховного суду США Рут Бадер Гінзбург стала першою жінкою на державній посаді, тіло якої для прощання виставили у Капітолії. До цього легенда громадянських прав Роза Паркс, яка померла в 2005 році, теж отримала таку шану – відзнака, яку можуть надати приватним громадянам, на відміну від державних службовців, таких як Гінзбург.

Суддя Верховного суду США Рут Бадер Гінзбург

В історії США лише 33 людини, усі вони чоловіки, були покладені у Капітолії, більшість із них – президенти, конгресмени або військові керівники. Лише четверо цивільних осіб мали шану опинитися в Капітолії, зокрема й згадана Паркс.

Після смерті Гінзбург, яка була одним із ліберальних суддів Верховного суду, гостро постало питання про те, хто її замінить.

Трамп висунув жінку – юристку Емі Коні Барретт, яка є завзятою консерваторкою та виступає за заборону абортів.

Зараз суд розділений між трьома ліберальними суддями та п’ятьма консерваторами. Дональд Трамп зміг домогтися підтвердження кандидатури Барретт до того, як відбулися вибори, й головний суд країни став переважно консервативним.

Увечері 26 жовтня Емі Коні Барретт склала конституційну присягу як суддя Верховного суду США. Церемонія відбулася в Білому домі через кілька годин після голосування за кандидатуру Барретт у Сенаті. Президент США Дональд Трамп, який виступив на церемонії, назвав цю подію «важливим днем» для Америки, конституції країни і верховенства закону.

За кандидатуру судді Барретт проголосували 52 сенатори, проти 48. Проти проголосували всі сенатори-демократи і сенаторка від Республіканської партії Сюзан Коллінз. Це перше за півтора століття призначення члена Верховного суду без підтримки партії, яка перебуває в меншості.

Емі Коні Барретт складає присягу як суддя Верховного суду США.

Висунення Дональдом Трампом кандидатури 48-річної Емі Коні Барретт на посаду члена Верховного суду всього за кілька тижнів до президентських виборів викликало заперечення демократів, які наполягали на тому, що нового члена Верховного суду має призначати наступний президент країни. Республіканці відкинули критику, стверджуючи, що вони діють відповідно до законів країни.

Особливу емоційність дебатам додавало те, що з призначенням судді Баррет шість із дев’яти суддів матимуть консервативні переконання. Це, як побоюються противники призначення, може вплинути на рішення суду щодо важливих питань: конституційності права жінок на аборти, конституційності реформи медичного страхування. Не виключено, що суду доведеться розглядати позови і за результатами президентських виборів 3 листопада.

Жіночий Нобель

Француженка Еммануель Шарпентьє та американка Дженніфер А. Дудна отримали Нобелівську премію з хімії-2020 за «розробку метода редагування геному».

Нобелівську премію з хімії цього року отримали дві жінки-вчені за генетичні «ножиці». Це визначення одразу викликало море сексистських мемів у соцмережах та зневажливих коментарів, що жодним чином не применшує досягнення вчених, проте значно принижує самих «жартівників».

Француженка Еммануель Шарпентьє та американка Дженніфер А. Дудна отримали Нобелівську премію з хімії-2020 за «розробку метода редагування геному». Зокрема, вони відкрили один із найточніших інструментів у галузі генної технології – так звані генетичні «ножиці» CRISPR/Cas9. Завдяки цьому інструменту науковці можуть змінювати ДНК тварин, рослин та мікроорганізмів із надзвичайно високою точністю.

Своє відкриття вчені зробили, коли досліджували імунну систему бактерії стрептококу. У своїй природній формі «ножиці» CRISPR/Cas9 розпізнають ДНК вірусів, але вчені довели, що цей інструмент може розрізати будь-яку молекулу ДНК у заздалегідь визначеному місці.

«Генетичні ножиці CRISPR/Cas9 призвели до революції у молекулярній біології, відкрили нові можливості для селекції рослин, зробили внесок в інноваційні методи лікування раку, а також можуть здійснити мрію про лікування спадкових хвороб», – йдеться у заяві Нобелівського комітету.

Розмір премії – 10 млн шведських крон (приблизно 1,2 млн доларів), які лауреатки мають поділити навпіл.

Вперше Нобелівську премію з хімії поділили дві жінки, але раніше жінки вже отримували престижну премію.

Коли у 1911 році Марія Кюрі отримала Нобелівську премію з хімії, вона стала першим лауреатом, який отримав одразу два «Нобелі». До цього вона також отримала премію з фізики за дослідження радіоактивності.

Премія ще раз повернулася до родини, коли у 1935-му її отримала Ірена Жоліо-Кюрі, старша донька Марії Склодовської-Кюрі. Цю премію вона отримала разом із чоловіком, Фредеріком Жоліо, який став наймолодшим нобелівським лауреатом із хімії.

За історію Нобелівської премії з фізики лише чотири жінки з 216 лауреатів отримали цю нагороду, до того ж дві з них — за останні три роки.

Про гендерну рівність Нобелівської премії та чи не став Нобелівський комітет орієнтуватися на стать людини під час відбору номінантів, пише Олег Фея у колонці у виданні «Тиждень».

Нагорода «для генія» українки

Поліна Лішко, яка розробила новий засіб контрацепції, отримала у США престижну нагороду MacArthur.

Науковиця з України Поліна Лішко, яка працює в університеті Берклі в Каліфорнії, отримала престижну американську нагороду «для геніїв» MacArthur та $625 тисяч фінансування досліджень протягом наступних п’яти років.

Поліна Лішко – професорка молекулярної та клітинної біології, працює у сфері репродуктивної фізіології. Її праця дозволила розробити новий негормональний засіб контрацепції для жінок і може дозволити розробку нових унісекс-контрацептивів та контрацептивів для чоловіків. Вона винайшла препарат, який впливає на сперму і не дозволяє сперматозоїдам запліднити яйцеклітину.

Поліна Лішко працює разом зі своїм чоловіком Юрієм Кірічком. Вони обоє закінчили Інституту фізіології імені Богомольця в Києві, а згодом перебралися працювати до США.

Перша за 145 років

Українка Оксана Линів стане першою жінкою-диригенткою всесвітньо відомого Байройтського фестивалю за 145-річну історію його існування.

Як заявила відома диригентка, «є щось особливе в тому, що вона стане першою жінкою, яка диригуватиме в цьому чарівному місці» з часу заснування Байройтського фестивалю. «Ріхард Вагнер написав для жінок важливі та визначальні ролі у своїх операх та зобразив їх надзвичайно емансипованими. Ось чому, я думаю, він би пишався тим, що майже через 140 років після його смерті жінка вперше втілить в життя його чудову музику», — сказала Линів.

Оксана Линів стане першою жінкою-диригенткою всесвітньо відомого Байройтського фестивалю.

Оксана Линів народилася у Бродах Львівської області. Навчалася у Львівському музучилищі імені Станіслава Людкевича та Львівській державній музичній академії імені Миколи Лисенка. Працювала на сценах найбільших оперних театрів світу: Баварська державна опера, Берлінська державна опера, Gran Teatre del Liceu Barcelona, Theater an der Wien. З 2008 до 2013 року очолювала Одеський оперний театр. У 2017 році стала першою жінкою, яка обійняла посаду музичного керівника опери в Граці.

Партнерство заради рівності

У вересні Україна отримала офіційний статус учасниці «Партнерства Біарриц» – міжнародної ініціативи рівних прав і можливостей для всіх. 11 вересня у Міністерстві закордонних справ України відбувся урочистий захід, присвячений цій події за участю посла Франції, який вручив українцям офіційного листа про приєднання до «Партнерства Біарриц».

Ініціаторкою приєднання до «Партнерства» виступила перша леді країни Олена Зеленська. Фото: president.gov.ua

На заході була присутня перша леді України Олена Зеленська, прем’єр-міністр Денис Шмигаль, віцепрем’єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина та міністр закордонних справ Дмитро Кулеба.

У межах партнерства Україна як повноправна учасниця бере на себе зобов’язання у п’яти сферах. Це розвиток безбар’єрного публічного простору, дружнього до сімей із дітьми та маломобільних груп населення; навчання дітей принципів рівності жінок і чоловіків; запобігання насильству; зменшення розриву в оплаті праці жінок і чоловіків; створення більших можливостей для чоловіків піклуватися про дітей.

Як саме Україна буде реалізувати взяті на себе зобов’язання, наразі невідомо.

«Партнерство Біарриц» було започатковане лідерами країн Групи семи (G7) на саміті в місті Біарриц 25 серпня 2019 року під головуванням президента Франції Еммануеля Макрона. Мета ініціативи – посилити відповідальність та консолідувати зусилля міжнародної спільноти щодо досягнення гендерної рівності.

Під час засідання G7 у Біарриці була представлена доповідь Консультативної ради з питань гендерної рівності. Доповідачами були виконавчий директор у справах жінок ООН Фумзіле Мламбо-Нгкука, а також лауреати Нобелівської премії Надія Мурад та Деніс Мюквеге. Під час доповіді вони закликали всі країни, особливо «Велику сімку» скасувати закони, які є дискримінаційними; впровадити прогресивні зміни, що сприяють гендерній рівності; забезпечити необхідне фінансування для їхньої реалізації, підзвітності та управління, включаючи підтримку громадянського суспільства.

Лабіринт гендерних квот

25 жовтня в Україні відбулися місцеві вибори. Чи побільшає жінок в українській політиці на місцевому рівні? Адже зараз співвідношення чоловіків та жінок значно відстає від середнього показника у Європі.

За місяць до виборів під Верховною Радою у межах кампанії з підтримки гендерної рівності у політичному житті під назвою «Йдеш у політику не одна» встановили лабіринт, який відтворює шлях жінок у політику.

Мета кампанії — заохотити українців підтримувати всіх жінок, які балотуються на місцевих виборах-2020, а також підвищити обізнаність населення щодо стереотипів, проявів сексизму та насильства проти політично активних жінок.

Всередині мистецької інсталяції площею 80 м² розміщені вісім інтерактивних кімнат. Перша знайомить із контекстом проблеми. Наступні шість кімнат створені, щоб занурити відвідувачів в атмосферу бар’єрів, стереотипів та шаблонів. Остання кімната символізує підтримку жінок, які йдуть у політику. Кожна з кімнат містить авторські роботи відомих українських ілюстраторок, лауреаток українських та міжнародних конкурсів у сфері дизайну Анни Сарвіри, Євгенії Гайдамаки, Тетяни Якунової, Анни Іваненко, Євгенії Полосіної, Варвари Перекрест.

«Радіо Свобода» протягом місяця перед виборами спілкувалася з місцевими політикинями, і ось, що вони розповіли:

«Феміністки – до армії»

Ірина Верещук, депутатка України від «Слуги народу», балотувалася на посаду мера Києва. Пані Верещук висловилася щодо ідей фемінізму в своєрідній манері: їхнім прихильникам потрібно йти до армії, сказала вона в інтерв’ю Дмитру Гордону.

Ірина Верещук під час інтерв’ю з Дмитром Гордоном. Фото gordonua.com

«Я зараз коли слухаю про ці «рівні можливості», «феміністичні рухи», «як політик-жінка має відрізнятися від політика-чоловіка», я їм кажу: «До армії. І все стане на свої місця», – сказала нардепка.

За її словами, коли вона служила в армії, то, зокрема, «як усі», драїла плац «від снігу й усього». До згадки слова «дівчинка» в контексті служби в армії Верещук ставиться негативно. «Що означає «дівчинка»? Немає такого – «дівчинка». Усе по-справжньому. У нас немає такого», – заявила політикиня.

Ірина Верещук народилася 1979 року в Раві-Руській Жовківського району Львівської області. Навчалася у військовому інституті при Національному університеті «Львівська політехніка», на юридичному факультеті Львівського національного університету імені Івана Франка, а також у Національній академії державного управління при президентові України. Після закінчення військового інституту п’ять років служила у Збройних силах України.

Напередодні виробів Ірина Верещук випустила низку агітаційних відео, де експлуатувалися сексистські стереотипи – про манікюр, сумочку та зачіску.

«Ви натуральна блондинка? Який манікюр ви найчастіше обираєте?» Чи дійсно це ті запитання, які хотілось би поставити кандидатці в мери столиці, – «Радіо Свободи» запитало в Ірини Верещук. Послухайте її відповідь:

Офіційний колір менструації

Інститут кольорів Pantone представив колір Period (від англ. period – менструація) – новий червоний відтінок, створений для подолання стигми навколо менструації.

Ініціатором створення нового кольору виступив шведський бренд охорони здоров’я INTIMINA. Цей червоний колір буде використовуватися на підтримку його глобальної кампанії з метою зробити менструацію більш помітною та нормалізувати цю важливу функцію жіночого організму.

«Насичений та яскравий червоний відтінок, мужній Period підбадьорює жінок, які мають менструацію, щоб вони пишалися тим, ким вони є. Щоб відчувати свою менструацію із упевненістю; пристрасно відсвяткувати захопливу та потужну життєву силу, з якою вони народилися; закликати всіх незалежно від статі почуватись комфортно та відверто говорити про цю чисту й природну функцію тіла», – такий заклик вкладають автори ідеї.

Pantone Color Institute співпрацював з INTIMINA у межах кампанії Seen + Heard, щоб створити червоний відтінок, який надихається кольором менструальної крові. Pantone та INTIMINA залучили гінекологів та вивчали дослідження, опубліковані в Medical News Today, щоб розробити саме цей відтінок. Але в жодному разі це не є точне зображення кольору менструальної крові, кажуть творці. «Натомість ми створили візуальний ідентифікатор червоного відтінку, який допоможе INTIMINA використати силу кольору, щоб поділитися своєю історією», – кажуть у Pantone Color Institute.

Менструація без прокладок

Нещодавно головна редакторка The Devochki виклала у соцмережах фото із «запискою» від школярки, що вона пропустить заняття, і поруч рулон туалетного паперу. Запитавши, що це все може означати, отримала масу відповідей:

  • про табуювання місячних у школі;
  • про те, що під час місячних так погано, що нікуди не хочеться йти;
  • про неможливість у туалеті школи здійснити необхідні гігієнічні процедури;
  • про те, що обов’язково треба питати дозволу вийти в туалет;
  • про те, що менструація – це несерйозно, не суттєво і взагалі не привід не ходити до школи і відпрошуватися на уроках до вбиральні.

Все це має місце. Але фото було з кампанії про те, що не всі дівчата та жінки можуть дозволити собі купити прокладки. За даними ЮНІСЕФ та бренда Always, в Україні ця проблема стосується 20% дівчат. Проблема доступу до засобів гігієни є не тільки в Україні, але і в інших країнах. Наприклад, третина жінок до 25 років у Канаді не можуть дозволити собі прокладки. Згідно з офіційною статистикою, кожна друга дівчина в Шотландії змушена використовувати альтернативи засобам гігієни, такі як туалетний папір, шкарпетки або газети.

В Україні Always планує поширити 2 млн прокладок серед дівчат із різних регіонів протягом 2020-2021 навчального року.

«Із релізу, на жаль, не зрозуміло, як, що і де. Але це хороший крок. Цікаво, чи можливо у нас реалізувати якусь програму на рівні міністерства?» – риторично запитує Оксана Павленко.

Оновлений бот протидії домашньому насильству

МВС випустило оновлення чат-боту з протидії домашньому насильству. Тепер у розділі «Заходи впливу на кривдника» є інформація про те, що таке терміновий заборонний та обмежувальний приписи. Варто розмежовувати ці два спеціальні заходи щодо протидії домашньому насильству:

  • їх виносять різні суб’єкти;
  • відрізняються термінами, на які виноситься кожен із цих приписів;
  • різні заходи, які можуть застосовуватися до кривдника.

Для того щоб завжди мати чат-бот #ДійПротиНасильства під рукою, перейдіть за наступними посиланнями у зручному для вас месенджері:

Телеграм: https://t.me/police_helpbot

Вайбер: https://tinyurl.com/y8rgatt9

У всьому світі та в Україні на тлі епідемії коронавірусу та карантинних обмежень кількість випадків домашнього насильства зростає з початку цього року. В Україні особливо напруженою ситуація залишається в регіонах, наближених до лінії фронту, де окрім коронавірусних реалій працюють інші фактори, насамперед, складна ситуація в регіоні та соціальне неблагополуччя населення.

Майже чотири тисячі осіб, які вдавалися до домашнього насильства, перебувають на обліку в поліції Донецької області. Про це стало відомо під час семінару «Впровадження корекційних програм для кривдників, які вчинили домашнє насильство», який проводили в Святогорську 10 вересня. Відомо, що на обліку через вчинення домашнього насильства в регіоні перебувають 3775 осіб, винесено 643 офіційні попередження та 577 захисних приписів. До банку даних сімей, які опинилися в складних життєвих обставинах через домашнє насильство, внесено 670 сімей, 65 охоплені соціальним супроводом, 1386 – соціальними послугами.

Від початку року до суб’єктів, які здійснюють заходи щодо запобігання домашнього насильства в Донецькій області, звернулися 3670 осіб. Більшість звернень надійшло від жінок – 3278, від чоловіків – 378 і 14 – від дітей. Більшість звернень припадає на Маріуполь – 790, Слов’янськ – 313, Торецьк – 304, Лиман – 203, Костянтинівку і Бахмут – 75 і 71 відповідно.

Операції-каліцтва проти сотень мільйонів жінок

200 мільйонам дівчаток і жінок у світі зробили на статевих органах операції, що калічать, – йдеться, зокрема, про так зване «жіноче обрізання».

Про це заявила Флавія Мванговія, представниця глобальної ініціативи Equality Now, під час виступу на онлайн-конференції з проблем операцій, що калічать.

За словами експертки, статистику представили тільки 32 країни. 92 країни в світі, включаючи Росію, підтверджують проведення операцій на жіночих статевих органах, але не надають даних про кількість прооперованих. Лише в 51 країні світу є законодавство, яке обмежує подібні практики.

У Росії про проблеми операцій на статевих органах у дівчаток і жінок почали говорити у 2016 році. Тоді вийшов перший звіт групи «Правова ініціатива», в якому йшлося про проведення жіночого обрізання на Північному Кавказі. За даними правозахисників, щорічно в регіоні проводиться понад 1200 операцій на статевих органах у дівчаток до трьох років.

У жовтні в Росії вибухнув новий скандал – цього разу пов’язаний із примусовою стерилізацією жінок, які мешкали в інтернаті для інвалідів.

За даними видання Baza, операцію зі стерилізації довелося зробити понад десяти жінкам пансіонату в Свердловській області, одна з них померла. «Керівництво змушувало жінок пройти цю процедуру, тому що в пансіонаті не можна тримати дітей», – стверджує видання.

Влада Свердловської області спочатку заперечувала факт примусової стерилізації жінок. Директор Уктуського пансіонату Ірина Верхоланцева заявляла, що з 2006 до 2016 року 15 пацієнток, чотири з яких були недієздатні, «пройшли стерилізацію добровільно». Однак пізніше уповноважений із прав людини в регіоні Тетяна Мерзлякова все ж визнала, що в пансіонаті «мали місце 12 випадків примусових операцій».

Заміж через пандемію

У найближчі п’ять років кількість неповнолітніх дівчаток у всьому світі, яких батьки і родичі можуть силою змусити вийти заміж, зросте на 2,5 млн. Це станеться через зростання бідності, втрату робочих місць і закриття шкіл, викликаних пандемією COVID-19. Всього ж у примусовий шлюб тільки за підсумками 2020 року підуть приблизно 14 мільйонів дітей.

Міжнародна правозахисна організація Save the Children, що займається захистом прав дітей в усьому світі, опублікувала спеціальний звіт Global Girlhood 2020 з цими сумними цифрами. З нього випливає, що тільки до кінця 2020 року ще не менше 500 тисяч дівчат ризикують вступити в насильницький шлюб і ще близько мільйона неповнолітніх дівчат завагітніють.

Це жахливе статистичне зростання, в порівнянні з минулим роком, на 4,3% відповідно. Раніше соціологи і правозахисники з Save the Children вважали, що до вступу в шлюб цього року будуть змушені «лише» 12 млн дівчат. За їхніми словами, все, що відбувається, – значне зростання кількості дитячих шлюбів, зростання випадків підліткової вагітності й подальший неминучий відтік таких дівчат зі шкіл – зверне назад досягнутий у цій сфері прогрес останньої чверті століття.

За останні 25 років зусиллями правозахисників було попереджено близько 78,6 млн насильницьких дитячих шлюбів у всьому світі, однак, за їхніми словами, навіть на початку епідемії коронавірусу прогрес у справі припинення цієї практики сповільнився – аж до повної зупинки. Наприклад, тільки в одному Лівані кількість насильницьких шлюбів серед сирійських дівчаток-біженців із 2017 до 2019 року зросла аж на 17%.

Жiноче рабство

Нині 29 млн жінок та дівчат є жертвами рабства, яке проявляється, зокрема, у примусовій праці та примусових шлюбах, а також підневільному становищі у сім’ї. Про це йдеться у новій доповіді за результатами спільної роботи організації Walk Free, Міжнародної організації праці та Міжнародної організації з міграції – обидва агентства ООН.

Грейс Форрест, співзасновниця організації Walk Free, яка виступає проти рабства, заявила, що сьогодні кожна 130-та жінка і дівчинка живе в сучасному рабстві.

«Реальність така, що сьогодні в рабстві живе більше людей, ніж будь-коли в історії людства», – наголосила вона на пресконференції ООН, зазначивши, що Walk Free визначає сучасне рабство «як систематичне позбавлення людини свободи, за якого одна людина використовує іншу для особистої або фінансової вигоди».

Згідно з доповіддю, жінки становлять 99% усіх жертв примусової сексуальної експлуатації, 84% всіх жертв примусового шлюбу і 58% усіх жертв примусової праці.

Форум із присмаком мізогінії

У Запоріжжі відбувся «Перший Жіночий форум» – це перший міський захід, що підтримує рух жінок за рівні права і можливості, організований за гроші платників податків. На форумі жінки озвучили проблеми сексизму, мізогінії, професійного вигорання, домашнього насильства, кризи в розумінні «балансу» для жінок. Але, як завжди, не все було так однозначно: виникли запитання і до організації, і до тендеру, і до того, що звучало зі сцени.

Журналістка Катерина Майборода детально описує свої враження від цього заходу в статті «Успіх та мізогінія: блог про те, що побачила феміністка на «Першому Жіночому форумі» в Запоріжжі».

“Організатори запросили вести форум актора і телеведучого Тимура Асланова. Він привітав учасниць “Першого Жіночого форуму” словами “Господи, які в нас чарівні жіночки!”. Словосполучення про чарівних жіночок потім лунало ще багато разів, а до спікерок – успішних бізнесвумен та вчених – ведучий звертався в зменшувально-пестливій манері: “Аліночко, Оленочка, Оксаночко …”. У якийсь момент до Тимура підійшла учасниця форуму та попросила більше не говорити слово “жіночкі” і звертатися без зменшувально-пестливих суфіксів, тому що так він нівелює той факт, що звертається до професіоналки”, – пише авторка.

Про жіночий протест у Білорусі

Незважаючи на декларовану гендерну рівність, жінки в Білорусі цим не користувалися. Олександр Лукашенко заснував свою соціальну політику на патріархаті, опіці над жінками та підвищенні народжуваності, що лише посилювало стереотипи і нерівність, що існували. У Білорусі жінкам досі законодавчо заборонена 181 професія із 42 робочих галузей через нібито ризик для репродуктивного здоров’я.

Понад 85% жінок у Білорусі зайняті в низькооплачуваних сферах охорони здоров’я та соціальних послуг, розрив у зарплатах між чоловіками та жінками становить приблизно 20%. У країні фіксують високий рівень домашнього насильства щодо жінок та дітей: лише за офіційною статистикою, щороку правоохоронні органи отримують тисячі звернень. У 2018 році Лукашенко відкинув розроблений органами внутрішніх справ та громадськими організаціями законопроєкт про протидію домашньому насильству зі словами «Все це дур, взятий, насамперед, із Заходу». До управління країною в самостійній ролі Лукашенко не допускав жінок. В його команді – прессекретарка (Наталія Ейсмонт), глава адміністрації (Наталія Качанова), голова ЦВК (Лідія Єрмошина), але на посади, де потрібно ухвалювати самостійні рішення, жінок не призначають.

«Світлана Тихановська – перша жінка, обрана президентом у Східній Європі». Сподіваюся, незабаром так напишуть у «Вікіпедії». Але важливіше там написати, що «жіночі протести» змінили білоруське суспільство, знесли укорінений сексизм та гендерні стереотипи, демонструючи, яким може бути рівність на практиці. Саме це надихає мене в «жіночому обличчі» білоруської революції», – пише про роль жінок у білоруських протестах Євгенія Андреюк в колонці «Сила рівності».

Ще один аналіз пропонує Ірина Соломатіна – голова Ради Білоруської організації трудящих жінок, засновниця проєкту «Гендерний маршрут». Вона авторка багатьох статей і декількох книг феміністичного напрямку : «Жіночий активізм у Білорусі: невидимий і недоторканний», «Феміністська (art) критика» і «Вона була: 16 жінок, що стали частиною історії Білорусі».

Журнал соціальної критики «Спільне» публікує велике інтерв’ю з Іриною про білоруські протести та жінок, які у прямому сенсі рухають зміни в країні та суспільстві.

Від абортів до вільних від ЛГБТ зон

Близько третини поляків зараз мешкають у громадах, які ухвалили резолюції, спрямовані проти розширення прав ЛГБТ. Резолюції не мають юридично обов’язкових повноважень, але критики вважають їх дискримінаційними. Більшість із них були схвалені в консервативних східних та південних районах Польщі.

Наприклад, резолюція, ухвалена минулого року законодавчим органом Малопольщини, регіону, що оточує польське місто Краків, висловила «рішучу протидію громадській діяльності, спрямованій на просування ідеології ЛГБТ-рухів».

У резолюції зазначається, що така діяльність «втручається в соціальний порядок» та «орієнтована на знищення цінностей, сформованих багатовіковою спадщиною християнства».

Подібні твердження часто висловлюються на найвищих рівнях влади в Польщі та католицькій церкві.

Ярослав Качинський, лідер правої партії «Право і справедливість», яка керує Польщею з 2015 року, нещодавно назвав рух за права ЛГБТ «загрозою для самих основ нашої цивілізації». Президент Польщі Анджей Дуда переміг на перевиборах у липні після кампанії, в якій назвав ЛГБТ-рух «ідеологією» більш небезпечною, ніж комунізм.

Цю риторику не вітають в Європейському Союзі. Голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн у своєму зверненні до держав Союзу сказала, що «зони, вільні від ЛГБТ, – антигуманні зони».

«Їм не місце в нашому Союзі», – сказала фон дер Ляєн, додавши, що комісія незабаром висуне стратегію посилення прав ЛГБТ в Європі.

Вона не згадала Польщу за назвою, але це й не було потрібно – лише одна країна ЄС вдалася до подібного антигуманного зонування.

«Я не можу мовчати, коли йдеться про рівність, – сказала фон дер Ляєн. – Союз, де ти можеш бути тим, хто ти є, і любити, кого хочеш, та не боятися звинувачень або дискримінації. Тому що бути собою – це не ідеологія. Це ваша особистість. І ніхто ніколи не може її забрати».

Вбити феміністку

Головна редакторка сайту про становище жінок у північнокавказькому суспільстві Daptar, дагестанська журналістка Світлана Анохіна тимчасово залишила Дагестан після того, як поліція відмовилася порушувати кримінальну справу щодо погрози їй убивством.

«Я вжила додаткових заходів безпеки і поїхала з Дагестану на час», – заявила журналістка.

Світлана Анохіна. Фото emigrussia.org

Вона додала, що залишила республіку з метою безпеки. За її словами, вона досі не має на руках офіційного підтвердження, що в порушенні кримінальної справи за її заявою відмовлено. Через це вона не може оскаржити рішення в прокуратурі та республіканському МВС.

У липні зі Світланою Анохіною зв’язався чоловік і заявив, що у нього є «вказівка розібратися з усіма феміністками». Анохіна запропонувала йому зустрітися, але чоловік, зі свого боку, погрожував їй убивством.

Цю телефонну розмову журналістка передала до МВС Дагестану. Там сказали, що вирішили відмовити в порушенні справи «через недостатність підстав».

Побиття у прямому етері

Кадр з трансляції, під час якої відбулося побиття дівчини.

Правоохоронні органи порушили кримінальну справу проти московського блогера Андрія Бурима, відомого під псевдонімом Mellstroy. Він побив фотомодель під час онлайн-трансляції, за якою спостерігали 70 тисяч осіб.

19 жовтня 19-річна модель Олена Єфремова оприлюднила в інстаграмі відео, на якому Mellstroy декілька разів б’є її обличчям об стіл. Пізніше запис був видалений, але блогерка заявила, що звернеться до правоохоронних органів та буде добиватися покарання чоловіка. На Ютюб-канал Mellstroy були підписані понад 680 тисяч юзерів. Зараз цей канал заблокований, як і інші сторінки блогера в соцмережах.

Справу проти Андрія Бурима порушено за статтею про побої, максимальне покарання за неї – до двох років позбавлення волі.

Блогер дав підписку про невиїзд.

Самогубство відомого шеф-кухаря у Парижі

Японський шеф-кухар Таку Секіне, відомий своїм рестораном у Парижі, здійснив самогубство після того, як став об’єктом «помилкових» заяв про сексуальне насильство, йдеться у заяві його родичів.

Жодної офіційної скарги на Секіне не надходило, і поліція не розслідувала справи проти нього.

Японський шеф-кухар Таку Секіне. Фото Kirchgasser Photography

39-річний шеф-кухар навчався у відомого французького кухаря Алена Дюкасса в Токіо, а потім переїхав до Парижу.

Таку Секіне відкрив Dersou у 2016 році й одразу виграв титул «найкращого ресторану у Франції» за версією Fooding. У 2019 році він відкрив ресторан азійської кухні Cheval d’Or, який також отримав нагороду.

Влітку ймовірна жертва написала в інстаграмі, що вона зазнала сексуального нападу від неназваного шеф-кухаря. У серпні вебсайт Atabula опублікував тривале розслідування щодо сексуального насильства та домагань на провідних французьких кухнях, сказавши, що «відомого японського кухаря», чиє ім’я також не називалося, «можна звинуватити у зґвалтуванні».

Таку Секіне спочатку відкинув усі звинувачення та заявив, що буде битися, щоб очистити своє ім’я.

Його сім’я заявила, що згодом він «потрапив у бурхливу спіраль депресії».

Найоплачуваніші жінки екрану

Софія Вергара очолює новий рейтинг Forbes найбільш оплачуваних актрис у світі з $43 млн за 2020 рік завдяки трансляціям на ТВ-екранах, що затьмарило актрис «великого» кіно, особливо, на тлі епідемії коронавірусу, який боляче вдарив по індустрії розваг та публічних заходів. Ветеранка Голлівуду Анджеліна Джолі ($35 млн) та зірка «Диво-жінки» Гал Гадот ($31 млн) посідають друге та третє місце в списку.

У більшості американських кінотеатрів порожньо з кінця березня, і великі студії відкладають великобюджетні прем’єри, зокрема «Чорну вдову» зі Скарлетт Йоганссон та «Диво-жінку 2» під керівництвом жінок.

Загалом десять найбільш високооплачуваних актрис за 12 місяців до червня 2020-го заробили загалом $254 млн, що на 20% менше, порівнюючи з минулим роком. Усі, крім двох – Анджеліна Джолі та Емілі Блант (№6 – $22,5 млн), – основну частину свого заробітку отримали на телебаченні та в прямому ефірі. Ті, хто заробляв більшість грошей на традиційних фільмах, здобули в цьому році $58 млн проти $136,5 млн у 2019-му.

Топ-10 найбагатших актрис 2020 року виглядає так:

  1. Софія Вергара: $43 млн
  2. Анджеліна Джолі: $35,5 млн
  3. Гал Гадот: $31,5 млн
  4. Мелісса Маккарті: $25 млн
  5. Меріл Стріп: $24 млн
  6. Емілі Блант: $22.5 млн
  7. Ніколь Кідман: $22 млн
  8. Еллен Помпео: $19 млн
  9. Елізабет Мосс: $16 млн
  10. Віола Девіс: $15.5 млн.

Дитяче стрипшоу

Датське дитяче телешоу намагається нормалізувати уявлення дітей про людські тіла. Їхній посил: «Звичайні тіла виглядають так». ⁣

⁣«Я не звикла бачити голу дупу та ставити їй запитання, – сказала одна дитина, яка взяла участь у шоу Ultra Strips Down, під час якого волонтери роздягалися перед публікою. – Але ми дізналися про тіло і про те, як інші люди ставляться до своїх тіл». ⁣

⁣Шоу представляють п’ять оголених дорослих із менш досконалими тілами для аудиторії 11-, 12- і 13-річних, які можуть задавати питання моделям. Його автори кажуть, що метою є боротьба з ганьбою тіла та сприяння бодипозитиву.

⁣«90% тіл, які ви бачите в соціальних мережах, ідеальні, але не так виглядають 90% тіл у світі, – сказала ведуча шоу. – Ми маємо зайвий жир або волосся, або прищі. Ми хочемо показати дітям із раннього віку, що це добре». ⁣

⁣Діти зі школи в Копенгагені ставили такі запитання: «У якому віці у вас виросло волосся на нижній частині тіла?», «Ви хочете видалити свої татуювання?», «Чи ви задоволені своїми інтимними частинами тіла?». ⁣

⁣Програма, яку показують на дитячому каналі Ultra на замовлення національного мовника DR, зараз почала другий сезон. І це шоу дуже популярне у Данії. Однак нещодавно провідний член правої Данської народної партії Пітер Скааруп висловив думку, що Ultra Strips Down «зневажає наших дітей». ⁣

81-річна кодерка

 

Посмотреть эту публикацию в Instagram

 

Публикация от CNN (@cnn)

Три роки тому японка Масако Вакамія помітила відсутність цікавих ігрових додатків для людей похилого віку та вирішила створити свій власний додаток у віці 81 року. Програмка (це гра) зветься Hinadan, і вона натхненна традиційним японським фестивалем ляльок.

Масако Вакамії зараз 84 роки, вона мешкає у Канагаві, Японія, і надає можливість іншим людям похилого віку максимально використовувати технології.

Сама себе жінка називає «ІТ-євангелістка та цифрова творчиня» і каже, що ніколи не пізно почати щось нове – наприклад, навчитися кодувати. А свій перший комп’ютер жінка придбала та навчилася користуватися ним у віці 58 років.

«Шановні пасажири»

Японські авіалінії замінюють привітання «Пані та панове» на гендерно нейтральне. На цей крок авіаперевізник пішов слідом за іншими світовими авіакомпаніями, які адаптують більш інклюзивну мову для пасажирів.

У повідомленнях в аеропортах та на рейсах, що виконуються Japan Airlines, використовують нові форми звернення з 1 жовтня: «Шановні пасажири» та «Доброго ранку всім».

Кілька авіакомпаній у всьому світі здійснили подібну зміну як визнання небінарних та трансгендерних пасажирів. Минулого року авіакомпанія Air Canada та європейський лоукостер EasyJet заявили, що відмовляються від традиційного привітання «Пані та панове».

«Ми прагнемо бути компанією, яка створює позитивну атмосферу і поважає всіх наших клієнтів, – заявили в Japan Airlines. – Ми взяли на себе зобов’язання не вдаватися до дискримінації за статтю, віком, національністю, расою, етнічною приналежністю, релігією, інвалідністю, сексуальною орієнтацією, гендерною ідентичністю чи іншими особистими властивостями».

Прихильники гендерної рівності заявляють, що корпоративна підтримка прав ЛГБТ зростає в соціально-консервативній Японії, де одностатеві шлюби залишаються незаконними та існує відверте гей-табу.

Бабусині скейтерки

Дівчата з колективу ImillaSkate одягають аутентичне вбрання своїх бабусь під час катання на скейтборді, щоби продемонструвати свою культуру та популяризувати спорт серед жінок. Ім’я колективу, що означає «дівчина та скейтборд», поєднує аймару – індіанську мову – та англійську. ⁠⠀

«Я люблю цей вид спорту, я люблю свою культуру і я люблю бути жінкою, і саме це спонукає мене продовжувати», – говорить Ейде Чоке, зав’язуючи шнурівки Vans та одягаючи маску на обличчя. ⁠ ⠀

Група з п’яти дівчат у ​​Ла-Пасі, Болівія, приєдналася до руху, який народився в центральному болівійському регіоні Кочабамба в липні минулого року. Там більше десяти молодих жінок привернули увагу завдяки віральним відеороликам, опублікованим у Facebook, на яких вони катаються на скейтах вулицями Кочабамби, одягнені у вбрання корінного народу.⁠ ⠀

Зазвичай скейтбордистки в Ла-Пасі носили джинси, вільні футболки та кепки – як усі представники скейт-культури. Жінки аймари традиційно носять багатошарові спідниці завдовжки до щиколотки, вишиті блузи та хустки з капелюхом, з-під яких видно довгі чорні коси. ⁠ ⠀

Чоловіча сукня Gucci

Бренд Gucci випустив сукню для чоловіків, намагаючись «порушити токсичні стереотипи, що формують чоловічу гендерну ідентичність».

Яскраво-помаранчевий виріб із перламутровими ґудзиками та білим коміром «у дусі Пітера Пена» офіційно внесений до категорії «довга сорочка з бавовни з тартаном». На фото чоловіча модель одягнута в цю сукню з парою синіх джинсів та аксесуарами з різнокольоровою шапочкою, ретрокросівками та сумкою через плече.

Сукня, що коштує нереальні $2200, викликала хвилю жартів та мемів у соцмережах.

«Gucci продає тартанову сукню вартістю $2200 для чоловіків. А що ви зробили в 2020 році?» – запитує один із користувачів.

 

 

 

Loading...